Первісні релігійні вірування

релігійні вірування і в похованнях кроманьйонців. Тут поряд з кістяками померлих виявлено знаряддя праці і зброю, рештки їжі та прикраси-амулети. Це - безперечне свідчення на користь того, що у кроманьйонця існувала віра в душу, в загробне життя.

Причини та умови появи релігійних вірувань криються у способі життя первісного суспільства. Хоча люди мустьєрської і оріньяко-солютрейської епох зробили вже великий крок у розвитку продуктивних сил, ступінь оволодіння ними природою лишався дуже низьким. У ті часи стихійні сили природи з сліпою необхідністю панували над людиною в її повсякденному житті. В цьому й полягає найглибша причина того, що в епоху родового суспільства обізнаність людини з навколишнім світом була ще надзвичайно бідною і поряд з уявленнями, перевіреними досвідним шляхом, у неї виникали й складалися релігійні вірування.

Але питання про соціумну чи буттєву зумовленість вірувань має ще одну важливу сторону. Справа в тому, що чим далі вглиб історії, яка передувала пізньому неандертальцю, а тим більше кроманьйонцю, тим ще біднішими, примітивнішими були у формованих людей і суспільні відносини, й знаряддя та засоби виробничої діяльності. Проте релігійних вірувань ці люди не знали.

Наприклад, неандертальські похованні у Крапивнянській стоянці неандертальця (Югославія), що відноситься до раннього періоду мустьєрської епохи, ще не мають жодних ознак вірувань, ритуальної обрядовості, уявлень про потойбічне життя.

Справа в тому, що для появи релігійних вірувань повинні мати місце певні не лише соціумні, а й гносеологічні (пов'язані з пізнавальної діяльністю) передумови. Вірування виникають тоді, коли у людини складаються основи високорозвинених пізнавальних здібностей, які, в свою чергу, формуються в ході розвитку виробничої практики та суспільних відносин

Як уже зазначалося, пізні неандертальці й особливо кроманьйонці зробили великий крок вперед у розвитку виробництва й суспільної організації. Саме на цьому ґрунті у них склалися основи сучасного мислення і членороздільної мови, їхня свідомість дедалі більше збагачувалася відомостями про навколишню дійсність. Характер пізнавальних здібностей історично відсталих племен може бути посереднім показником рівня інтелектуальних здібностей і людей ранньородового суспільства. Наприклад, австралійським аборигенам були відомі кожне дерево, кожна скеля, кожна водойма в межах їхньої території, вони знали сотні видів дерев, чагарників, трав, знали їхні корисні властивості і способи вживання. Вони робили холодні компреси при захворюваннях, лікували зміїні укуси висмоктуванням і т. п. Цікаві в даному випадку показники семантики слів таких племен. Так, у мові тасманійців були слова, які означали кенгуру, що втікає, кенгуру, який здіймає шум, кенгуру з малям у сумці та ін. У цих показниках, що свідчать про чудову орієнтацію диких племен у довкіллі, навіч виявляється значне нагромадження емпіричного знання.

Але ці та інші показники говорять і за те, що відсталі племена, а тим більше неандертальці і кроманьйонці, були ще не знайомі з сутністю явищ навіть тієї обмеженої сфери дійсності, з якою їм повсякденно доводилося мати справу. Привертає увагу, зокрема, й така деталь: тасманійські слова, якими позначалися різні стани кенгуру, не мали спільного кореня; з цього можна зробити висновок, що тасманійці, мабуть, ще не знали більш абстрактного поняття "кенгуру взагалі". За свідченням Л. Леві-Брюля, тасманійці ще не вміли узагальнено виразити такі властивості, як твердий, тихий, гарячий, холодний, довгий,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14