Первісні релігійні вірування

про добрих або злих духів.

Соціумні причини цього типу вірувань пов'язуються з успіхами господарської діяльності людини, передусім з виникненням продукуючого землеробства, та подальшим розвитком її соціальної організації, появою патріархальних відносин. У гносеологічному плані віра в духів зобов'язана розширенню й збагаченню інтелектуальних здібностей людини. Але зазначені успіхи не звільняли людину від стихійних сил природи, не виводили її на шлях послідовно правильної орієнтації в довкіллі, хоча, безумовно, й розширювали сферу її вільної діяльності. Саме така суперечливість практичного й духовного відношення тодішньої людини до світу й дає орієнтир для розуміння дальшого розвитку уявлень про надприродне, розвитку типу і форм релігійності.

Етнографічні свідчення дають можливість скласти уявлення про демоністичний тип віри в надприродне та співставити її з чуттєво-надчуттєвими віруваннями. Датський етнограф і полярний дослідник ЬСнуд Расмуссен, який вивчав життя ескімосів Аляски, наводить таку розповідь їхнього шамана: "Душі померлих відразу вилітають із своїх жител. В житлах цих немає ні входів, ні виходів, і тому душі залітають і вилітають всюди, де їм спаде на думку - крізь стіни, крізь дах. Вони проносяться через житло, і хоч видимі, але не мають єства, тому і не залишають дірок у тих місцях житла, через які вони залітають чи вилітають". 6 До речі, сусіди аляських ескімосів - індіанці, поховавши небіжчика, обов'язково на його могилі робили палицями отвори до його тіла, щоб душа, яку вони ще уявляли тілесною, могла вилетіти й податися в царство душ. Наочно -два приклади демоністичних і чуттєво-надчуттєвих вірувань: у першому випадку надприродне є безплотним духом, у другому воно ще зрощене з предметністю.

З появою демоністичних вірувань світ в уяві людини роздвоюється - на чуттєвий і надчуттєвий, предметний і духовний

Тепер надприродне у вигляді духа, звільнившись від тілесного, незмірне розширює сферу свого мешкання і впливу: дух може перебувати і в тілі людини, і в тваринах, рослинах, предметах природи. Один мандрівник розповідав, наприклад, що корінні жителі острова Фіджі показували йому криницю, на дні якої, за їхнім переконанням, плавають духи палок, каменів, човнів, будинків, тварин і людей. Більше того, духи можуть бути взагалі вільними від будь-яких зв'язків з предметами. Аборигени острова Мадагаскар, наприклад, вірили, що в навколишньому просторі витає багато різних злих духів і коли вони вселяються в людину - та хворіє, а залишать її -видужує. Характерно також, що з появою демоністичних вірувань складається уявлення про переселення, перевтілення духів та додання до орудної функції надприродного певних деміургічних елементів. Так, японська легенда розповідає, що в одну дівчину вселився дух верби, і дівчина була переконана, що тепер вона вже не людська істота, що її серце - це серце верби, і коли хтось її рубає, вона не може навіть заплакати. Вважалося також, що дух людини, переселяючись у забиту тварину, не лише оживлює її, а й робить людиною. Духи дедалі більше виступають як розпорядники життя людей та джерело подій і змін у навколишньому світі. Від їхньої волі і бажання залежить урожайність злаків, плодючість овець і кіз, успіхи чи невдачі на полюванні. Духи можуть навіть визначати стани війни чи миру між племенами. Ось чому надприродне у вигляді духа не лише вшановується - йому починають поклонятися.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14