Петро Ілліч Чайковський

Петро Ілліч Чайковський (рос. Пётр Ильич Чайковский, 25 квітня (7 травня) 1840 — 25 жовтня (6 листопада)1893) — російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч.

Походження

Походив з українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, походив з-під Кременчука, в ранзі козацького сотника брав участь у битві під Полтавою й помер від ран. Його син, Петро, народжений на Полтавщині (дід композитора), навчаючись в Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський. Пройшовши російсько-турецьку війну та відслуживши полковим лікарем, став городничим Слободського та Глазова В'ятської губернії, а 1785 року був приписаний до дворян Казанської губернії.

Батько композитора, Ілля Петрович, займав різні пости в Департаменті гірничих і соляних справ, проводив геологічні дослідження в Новгородській губернії, викладав у Гірничому корпусі. Мати композитора, Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, народилась у сім'ї митного чиновника в Петербурзі, закінчила Училище жіночих сиріт, володіла фортепіано і вміла співати. 1833 року вона стала другою жінкою Іллі Петровича і народила від нього шестеро дітей, серед яких Петро був другим.  

Біографія

Ранні роки

Народився в селищі при Камсько-Воткінському заводі Вятської губернії, нині місто Воткінськ (Удмуртія). За словами самого композитора, «виріс у глухомані, з самого раннього дитинства перейнявся невимовною красою характеристичних рис московської народної музики». Вчився грі на фортепіано з ранніх років.

У 14-річному віці залишився без матері, яка померла від холери. Чайковський бере на себе відповідальність за виховання молодших братів. За спогадами молодшого брата, Модеста, «Наймудріший і найдосвідченіший педагог, найбільш любляча й ніжна мати не могла б нам замінити Пєтю»

Закінчив училище правознавства в Санкт-Петербурзі (1859), служив в міністерстві юстиції до 1863 року. Паралельно займався музикою в класах Російського музичного товариства, що було 1862 року перетворено в Петербурзьку консерваторію. В консерваторії вчився по класу композиції у А. Г. Рубінштейна]. За роки навчання в консерваторії Чайковський написав ряд навчальних робіт, у тому числі квартет, п'єси для ф-но. Закінчив консерваторію 1865 року, представивши на випускному іспиті представив кантату на текст оди Ф. Шиллера «Ода радості».

Московський період

1866 року Чайковський переїхав до Москви на запрошення Миколи Рубінштейна викладати у щойно відкритій Московській консерваторії. В консерваторії Чайковський викладав композицію, гармонію і теорію музики, інструментовку, серед його учнів - Сергій Танєєв. Чайковський брав активну участь у творчому житті Москви, тут він знайомиться з Львом Толстим, Олександром Островським (пізніше - автором лібрето до опери Воєвода), а 1868 - з композиторами «Могутньої купки», які звернули його інтерес до програмної музики. Серед творів цих років - 1-а симфонія та увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта», (1869).

Творчість Чайковського 1870-х років охоплює різні жанри ? він пише опери «Опричник» і «Коваль Вакула», музику до драми Островського «Снігуронька», балет «Лебедине озеро», Другу і Третю симфонії, фантазію «Франческа да Ріміні», Перший фортепіанний концерт, Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром, три струнних квартети та інші.

1876 року Чайковський здійснив разом із братом Модестом подорож до Парижу. Сильне враження на Чайковського справила опера Кармен Бізе, прем'єра якої відбулася за рік до

1 2 3