Підготовка політичного рішення

План 

1. Суб'єкти підготовки політичного рішення.  

2. Рівні підготовки політичного рішення.  

3. Забезпечення рішення інформацією. .  

4. Політичний інтерес і політичне рішення.  

5. Вибір політичного рішення.  

Література.   


1. Суб'єкти підготовки політичного рішення

Суб'єкт політики - категорія політології, що визначає, хто є головним, хто другорядним, а хто статистом на політичній арені. Суб'єктом стає тільки той, хто впливає на інші об'єкти. Великі соціальні групи як суб'єкт інтересів, що визначають зміст політичних дій, є в цьому значенні базовими чинниками. На певному етапі свого розвитку вони створюють власні політичні організації, завданням яких є ефективна дія на користь їх інтересів. Безпосереднім виконавцем, співвиконавцем і організатором політичних дій можуть бути конкретні індивідууми, якщо вони впливають на напрямок, хід і зміст політичних процесів, на характер політичних відносин.

Якщо співвіднести поняття суб'єкт підготовки політичного рішення із запропонованим тлумаченням категорії "суб'єкт політики", то "суб'єкт підготовки рішення" виступає як окремий випадок поняття "суб'єкт політики"

Підготовка парламентського рішення, президентського указу, постанови кабінету міністрів завжди наштовхується на проблему адекватності рішення дійсності. Чим забезпечується ця адекватність? Слід виділити два головних чинники:

1. Компетентність тих, хто готує рішення, їх знання проблеми й інформованість.

2. Знання громадської думки і знання можливої реакції суспільства або міжнародної співдружності на рішення, що готується.

В умовах стабільного легально-демократичного існування суб'єкт влади постійно взаємодіє з двома елементами: експертами і засобами мас-медіа. Ідея необхідності участі експертів у політичному управлінні відстоюється в технократичних концепціях влади, широко представлених у сучасній американській політології. Технократи справедливо наполягають на тому, що експерти володіють більш спеціалізованими знаннями, ніж політики й виборці. Сьогодні участь експертів у консультуванні влади, підготовці й розробці програм і рішень - стійка традиція в демократичних державах. За впливом на реальну політику найбільш помітні експерти - це радники президента. Тобто люди, що знаходяться безпосередньо біля влади, зокрема на її вищому рівні. Можуть бути експерти, що працюють на постійній основі в парламенті, консультуючи парламентські комітети й комісії, групи експертів, що розробляють і оцінюють урядові програми й рішення. Але існують такі питання, які за своїм змістом і обсягом не можуть бути всебічно вивчені безпосередньо групою експертів, що працюють з суб'єктом влади. Наприклад, питання політичних реформ, розробка концепцій відносин з іншими країнами або доктрини зовнішньої політики в цілому тощо. У цьому випадку необхідно залучити більш могутнього суб'єкта дослідження, що має необхідні інтелектуальні й матеріальні ресурси. Суб'єкт влади може звернутися до експертної організації, якою може бути наукова лабораторія, інститут, академія тощо.

У такій ситуації суб'єкт влади втрачає безпосередній контроль над тим, хто експертує. Втрата контролю суб'єкта влади над експертизою - істотний момент, через який розкривається значення неформальних відносин влади й експертів для результатів дослідження. Майже постійно має місце розходження в результатах між експертизою державних експертів, незалежною експертизою та опозиційною, якщо вона є.

Але незважаючи на ці нюанси, експертування рішення, що

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні