Підстави адміністративної відповідальності водіїв автотранспортних засобів

Підстави адміністративної відповідальності водіїв автотранспортних засобів

Щороку на автошляхах України збільшується кількість автомобілів. На сьогодні кількість автотранспортних засобів, які зареєстровані в Україні приблизно становить 16 мільйонів одиниць. Наслідком такого збільшення є посилення інтенсивності руху, яка, в свою чергу, приводить і до збільшення кількості аварійних ситуацій на дорогах. Так, лише у 2007 році в Україні сталося 553484 дорожньо-транспортних пригод. Це на 22 % більше ніж у 2004 році. Тому на сьогодні приоритетним завданням для суспільства, яке повинно вирішуватися на державному рівні, є забезпечення безпечних умов дорожнього руху.

Одним із засобів забезпечення безпеки дорожнього руху є юридична відповідальність осіб, які порушують правила дорожнього руху. Найбільша кількість таких порушень (75%) виникає саме з вини водіїв автотранспортних засобів.

Нормативною підставою адміністративної відповідальності є конкретна правова норма, яка передбачає таку відповідальність за конкретне адміністративне правопорушення (проступок). Фактичною підставою, адміністративної відповідальність, за загальними правилом, є вчинення  адміністративного правопорушення (проступку). Підставою для адміністративної відповідальності водіїв автотранспортних засобів є порушення водіями правил дорожнього руху.

Різні аспекти сутності адміністративного правопорушення (проступку) досліджені у працях таких вчених як І. Голосніченко, Е. Додін, Л. Коваль, В. Колпаков, Д. Лук’янець, В. Новіков, О

Остапенко, Н. Тищенко та інш.

Поняття „адміністративного проступку” є актуальним і має суттєве значення як у теоретичному, так і у практичному аспекті. Важливість даної проблеми полягає в тому, що від тлумачення наведеного поняття залежить вирішення таких специфічних питань адміністративного права, як підстава відповідальності, класифікація деліктів, застосування стягнень за їх вчинення.

Законодавче визначення адміністративного правопорушення (проступку) міститься в ст. 9 КУпАП, а саме адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна0 дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Однак, в залежності від об’єкта посягання окремі автори по-різному визначають поняття проступку в окремих сукупностях адміністративно-правових відносин.

В науці адміністративного права є декілька визначень адміністративного проступку в сфері дорожнього руху. Так, В. Новіков визначив адміністративний проступок у сфері дорожнього руху як суспільно небезпечну, шкідливу, протиправну, винну (умисну або необережну) дію або бездіяльність що посягає на здоров’я та безпеку громадян, збереженість транспортних засобів, вантажу, доріг і дорожніх споруд, порядок дорожнього руху, за яку чинним законодавством встановлено адміністративну або громадську відповідальність. [1] Питання суспільної небезпеки адміністративних правопорушень є досить спірним і потребує детального аналізу. На нашу думку, дані дії чи бездіяльність безмовно мають певну суспільну шкоду, але не завжди є суспільно небезпечними.

Фактичною підставою настання адміністративної відповідальності за конкретні дорожньо-транспортні правопорушення, встановлені законом правила  дорожнього руху є конкретний склад даного адміністративного правопорушення (проступку). Склад адміністративного правопорушення (проступку) являє собою чотири обов’язкових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Їх органічна єдність і є складом проступку, який служить для визначення певного заходу адміністративного примусу за його вчинення, його обсягу [2]

Основним родовим об’єктом правопорушеннь, які вчиняються на транспорті є суспільні відносини, що забезпечують нормальну, безпечну роботу транспорту, безпеку дорожнього руху. Але, необхідно виділити безпосередній об’єкт аналізуючи дану групу правопорушень, якими можуть бути не тільки суспільні відносини в сфері безпеки дорожнього руху, а також життя, здоров’я, власність людини, відносини у сфері управління дорожнім рухом. Тобто безпосереднім об’єктом є встановлений порядок управління, а саме відносини організації дорожнього руху, які захищаються конкретною нормою адміністративного права.

Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення (проступку)

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні