Піратство в комп'ютерній сфері

небажання миритися з піратством. Ці країни розгорнули діяльність по керуванню наявними програмними ресурсами, проведенню внутрішніх перевірок і забезпеченню використання тільки ліцензійного програмного забезпечення.

Багато країн, у тому числі Йорданія, Ірландія, Іспанія, Китай, Колумбія, Парагвай, Таїланд, Тайвань і Чеська Республіка, розробили правила використання програмного забезпечення. Твердо і ясно підкреслюючи думку про те, що держава не має наміру миритися з піратством, ці правила виступають як каталізатор для посилення заходів для захисту програмного забезпечення як у державному, так і у приватному секторі. Активна діяльність держави в цій сфері є важливим прикладом, що сприяє здійсненню фундаментальних культурних змін, які призведуть до скорочення піратства.

Освіта та інформація

З точки зору суспільства в цілому, освіта відіграє вирішальну роль у формуванні поваги до інтелектуальної власності. Щоб скоротити піратство, держава повинна інформувати людей про існуюче законодавстві в сфері авторського права, підтримувати використання ліцензійного програмного забезпечення і роз'яснювати наслідки комп'ютерного піратства. Вона може закликати власників компаній прийняти відповідні внутрішні корпоративні правила використання програмного забезпечення і нагадати їм про можливість юридичної відповідальності і потенційно високу ціну використання піратського програмного забезпечення. Такі програми освіти суспільства вже успішно здійснюються в багатьох країнах. Наприклад, прем'єр-міністр Тайваню оголосив 2002 рік «роком дій із захисту прав інтелектуальної власності» і направив на адресу всіх національних компаній листа, у яких рекомендував докласти зусиль для захисту від незаконного використання програм і нагадував про наслідки бездіяльності. Держава і бізнес повинні співробітничати в реалізації всеосяжних просвітительських програм, спрямованих на боротьбу з піратством.

Боротьба з поширенням піратських копій програмного забезпечення та піратством в Інтернеті

Завдяки Інтернету стало можливим поширювати по усьому світі бездоганно виконані незаконні копії творчих робіт у необмежених кількостях і за лічені секунди

Така онлайнова крадіжка, поряд з більш традиційними формами піратства, позбавляє творчого працівника стимулів до створення чогось нового. Щоб скоротити піратство, держави повинні вирішити задачу на двох рівнях. По-перше, їм необхідно прийняти більш жорсткі закони, спеціально орієнтовані на боротьбу з піратством, у тому числі з онлайновим. По-друге, ці закони повинні бути забезпечені працездатними механізмами для їхнього застосування на практиці. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) затвердила ряд угод про цифрове авторське право, створивши тим самим міжнародний юридичний стандарт, що може використовуватися урядами різних країн у боротьбі з цифровим і онлайновим піратством. Угода Всесвітньої торгівельної організації (ВТО) щодо торгових аспектів прав інтелектуальної власності (TRIPS) забезпечує підтримку цих угод про цифрове авторське право. Для скорочення піратства уряди всіх країн світу повинні виконати свої зобов'язання, передбачені угодою TRIPS, а також вжити додаткових юридичних заходів, які дозволяють боротися з комп'ютерним піратством, закривати веб-вузли, що пропонують піратське програмне забезпечення, і спеціально заборонити виробництво або поширення інструментів, призначених для подолання технологічних засобів захисту об'єктів авторського права.

Скорочення виробництва підроблених носіїв

Виробництво піратських компакт- та DVD-дисків являє собою важливу сферу, де держава може вжити заходів для скорочення піратства, розгорнувши всеохоплюючі механізми регулювання і контролю за виробництвом оптичних носіїв. Традиційні юридичні механізми виявилися нездатними перешкодити цьому виду піратства вийти з-під контролю і заповнити національні, регіональні і глобальні ринки мільйонами високоякісних піратських продуктів. У рамках передбачених угодою TRIPS зобов'язань по боротьбі з піратством у комерційному масштабі кожна країна, де заводи випускають значні обсяги піратської продукції, повинна розглянути необхідність створення і реалізації спеціальної системи регулювання, що забезпечує контроль за ростом потужностей для виробництва оптичних носіїв, включаючи міжнародну торгівлю обладнанням і сировиною для їхнього виробництва.

Такий режим регулювання повинний включати жорсткий ліцензійний контроль за роботою виробничих потужностей для виготовлення і тиражування оптичних дисків, наприклад, вимоги з використання засобів ідентифікації, які наносять маркування заводу-виготовлювача і дозволяють властям легко знайти порушника. Дотепер такий режим вже встановлений у Болгарії, Гонконгу, Китаї, Макао, Малайзії і на Тайвані, а також розглядається в Індонезії, Таїланді і на Філіппінах.