Подорож у давню українську хату
Подорож у давню українську хату
Мета: Розширити знання дітей про українську хату, кількість кімнат у ній та їх призначення, елементи інтер'єру. Виховувати любов до історії минулого нашого народу, наших пращурів, викликати бажання й далі вивчати цю історію.
Обладнання: малюнки української хати, магнітофонний запис пісні «Хата моя, біла хата» , таблиця - чайнворд.
(Заучить запис пісні «Хата моя, біла хата»)
Ведуча. Батьківська хата — це родинне вогнище. Звідси ми мандруємо в широкий світ з піснею, повчанням. Дідусеві казки, бабусині вишиванки ведуть кожну людину до рідної хати. У цій хаті були перші радощі, клопоти. У ній
пахло зіллям, хлібом, молоком.
1-й учень. Хата — сільський одноповерховий будинок. Українська хата поділена на три частини: сіни, світлиця, комора.
2-й учень. Сіни — невеличка вхідна кімната.
3-й учень. Світлиця — чиста, світла, парадна кімната в хаті.
4-й учень. Комора — приміщення або окрема будова, призначена для зберігання продуктів, а також деяких речей побутового чи господарського вжитку.
(Пісня «Наша хатка» сл. М. Ваврисевича, муз. Ф. Колеси)
Наша хатка невеличка,
Лиш комірка і світличка.
Та вона нам веселенька,
Бо в ній господарить ненька.
Наша ненька — господиня,
Чиста хата, повна скриня,
Добре прибрана комора,
Бо до праці неня скора.
Загадки
- 1. Поле скляне, а межі дерев'яні. (Вікно)
- По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк
- Всім, хто прийде й відійде, руку подає. (Дверна ручка)
Скоромовки
Кіт котові каже:
— Коте, до комори кадуб вкотим.
В кадуб кинеш капустину,
Кілька китичок калини.
***
Сходи, сину, на часину,
Знеси, сину, сіна в сіни.
Ведучий. Якщо з сіней увійти до світлиці, то з одного боку можна побачити велику піч. Майстрував її найкращий пічник на селі.
1-й учень. Піч служить українському селянинові тричі:
- для опалення житла і як тепле спальне місце,
- для приготування їжі,
- випікання хліба.
До неї завжди ставились як до священного предмета, тримали в чистоті. А ще піч важлива тому, що хліб пече. Хліб з тіста, замішаного у діжі, пекла бабуся чи мати. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. Під піччю звичайно стоять предмети домашнього вжитку: діжа, масниця, горщики.
2-й учень. На печі, на печі
Смачні та гарячі
Пшеничні калачі,
Хочеш їсти калачі —
Не сиди на печі.
3-й учень. Ой піч, моя піч!
Коли б я на тобі,
А ти на коні —
Славний би козак був із мене.
4-й учень. В лінивого піч до плечей пристала.
5-й учень. В куті стою я ніч і день,
З місця не рушусь, мов той пень,
Взимку мене обіймають, влітку забувають. (Піч)
Ведуча. За піччю — дерев'яний поміст (піл) для спання або ліжко. Під ним зберігалися хатні речі. Над полом вішали колиску для дітей. Там же були жердки, на яких висів одяг.
Ведучий. З другого боку входу до світлиці висить на стіні мисник, тобто відкриті