Подорожі і туризм

або місцевість в межах своєї країни, у вільний час з метою задоволення та відпочинку, оздоровчих, гостьових, пізнавальних або професійних цілях, але без занять оплачуваною роботою в місці відвідування.

Стосовно поняття «подорож» особливості туризму визначаються як:

1. Переміщення людей на відносно короткий проміжок часу. За статистикою найбільша частка припадає па туризм вихідного дня (2-3 доби), далі йдуть нетривалі туристичні подорожі (6-7 діб), значно менша частка припадає на 8-12 добові подорожі. Всі інші, більш тривалі, туристичні подорожі мають зовсім малу питому вагу.

2. Визначення категорії «місце проживання». Крім вже згаданих ознак, важливе значення має специфіка кожного місця, району, країни, а також населення та його способу життя. Наприклад, особливо в статистиці внутрішнього туризму, відокремлюються категорії населення, які повсякденно виїжджають на роботу на певний проміжок часу та відстані. Так, для невеликого населеного пункту це буде 20-30 хвилин при відстані у декілька кілометрів, а для великого міста — поїздки на роботу тривалістю до З годин та відстань більш як 50-100 км. Слід враховувати і мінімальний проміжок відсутності мешканця в місц? проживання, а також особливості місцевостей та адміністративних територій. Для жителів невеликого містечка поїздка на 70 км буде далекою. В той же час у великих агломераціях та конурбаціях ця відстань знаходиться в межах міської смуги.

3. Визначення періоду вільного часу виходить із загального розуміння туризму як способу відпочинку. Однак, для окремих видів туризму (ділового, професійного) це не зовсім справедливо.

4. Важливою категорією є ціль туризму, яка дозволяє чітко відокремити види діяльності, які відносяться до туризму і підпадають під пільгові митні, податкові та інші режими, що встановлюються державами виключно для туризму

Головними цілями туризму є: розважальні (атрак-тивні), рекреаційні та пізнавальні. Другими за значенням є оздоровчі та лікувальні, а далі йдуть професійно-ділові, гостьові та інші цілі.

5. Туризм — важлива складова економіки багатьох держав, яка забезпечує зайнятість місцевого населення, бюджетні надходження, потік іноземної нчлюти та інвестицій, сприяє розвитку структури господарського використання територій тощо, за рахунок експлуатації місцевих ресурсів.

Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі

Для остаточного визначення сутності туризму і повного уявлення про сферу його діяльності, необхідно виділити окремі групи суб'єктів, які взаємодіють в туризмі.

Туристи. Це люди, які відчувають певні фізичні та психологічні потреби, природа яких визначає напрямки та види їх участі в туристичній діяльності.

2. Організації, що надають туристам товари та послуги. Це підприємства, які вбачають в туризмі можливість отримувати прибуток за рахунок надання товарів та послуг з урахуванням попиту на туристичному ринку.

3. Місцеві органи влади. Розглядають туризм як важливий фактор економіки, пов'язаний з доходами, які місцеві мешканці можуть отримувати від цього бізнесу у вигляді податків, що поступають в місцевий бюджет.

4. Приймаюча сторона. Місцеве населення, яке сприймає туризм, в першу чергу, як фактор зайнятості. Для цієї групи важливим є результат взаємодії з туристами, в тому числі іноземними.

Таким чином, туризм можна визначити як сукупність

1 2 3 4 5 6