Походження та розвиток латинської мови

р. від папи римського королівський титул, підтримував широкі міжнародні контакти. У першій половині XIV ст. поряд з документами, адресованими за кордон, з княжих канцелярій Галицької Русі виходять і перші акти внутрішнього обігу, написані латиною. Нарешті, з 30-х років XV ст. українська мова на Галичині й Західному Поділлі практично повністю витісняється латинською, поштовхом до чого став Єдлінський привілей 1430 р. про поширення принципів польського права на руські землі. Якщо йдеться про пам'ятки актової латини цього регіону, то донині збереглося, крім поодиноких документів, близько 7 тис. томів рукописних судово-адміністративних книг Львова, Галича, Жидачева, Белза, Перемишля, Холма та інших міст, що хронологічно охоплюють період від 20-х років XV до останньої третини XVIII ст.

Культурна переорієнтація на західноєвропейські освітні принципи, здійснена на Україні, наприкінці XVI ст. , сприяла широкому розповсюдженню латини у шкільній практиці (хоча перші латинські школи існували в Галичині уже наприкінці XIV — на початку XV, а на Волині й Наддніпрянщині — наприкінці XV — на початку XVI ст. ). Основне коло збережених пам'яток шкільного обігу, написаних латинською мовою, пов'язане з Києво-Могилянською академією. Так, до нашого часу дійшло близько 200 рукописних філософських курсів і майже стільки ж курсів поетики й риторики XVII — першої половини XVIII ст. , складених чи законспектованих переважно у її стінах. У річищі бурхливої європеїзації української культури кінця XVI—XVII ст. розвивалося латинське книгодрукування, яке здійснювали українські друкарні Львова, Добромиля, Києва, Чернігова та інших міст. Латинська мова відіграє далеко не останню роль у світській літературі того часу, у пам'ятках епіграфіки (надгробних написах, написах на будівлях, печатках, ювелірних виробах). Отже, знання латини необхідне не лише історику, що досліджує європейське середньовіччя, а й українознавцю, фахівцю з української середньовічної та нової історії

2. Латинська мова та християнська релігія

Латинська мова належить до священних мов Біблії. Як відомо, Біблія складається з книг Старого заповіту та книг Нового заповіту, які писалися протягом століть. Книги Старого заповіту написані давньоєврейською мовою, а Нового заповіту - давньогрецькою. Латинською мовою Біблія була перекладена близько 400 р. н. е. і як мова Святого письма християнської релігії використовувалася і вивчалася в усіх країнах Західної Європи, а починаючи з XVI ст. - і в країнах Східної Європи, в тому числі й Україні. Латинська мова і сьогодні залишається мовою католицької церкви.

Однією з головних молитов є Господня молитва, яку сам Ісус Христос дав своїм учням. Ця молитва записана в Євангелії від Матвія (6, 9 - 13). Подаємо її текст латинською, церковнослов'янською та українською мовами.

Pater noster, qui es in coelis, sanctificetur Nomen Tuum,

adveniat regnum Tuum; fiat voluntas Tua, sicut in coelo, et in terra.

Panem nostrum quotidianum da nobis hodie.

Et dimitte nobis debita nostra, sicut et nos dimittimus

debitoribus nostris.

Et ne inducas nos in tentationem, sed libera nos a malo,

quia Tuum est regnum, et gloria in secula.

Amen.

Отче наш, що єси на небесах!

Нехай святиться ім'я Твоє; нехай прийде

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні