Походження та розвиток латинської мови

гачків тощо. Це—рядкові літери.

Графічне багатство латинського письма виявляється в історично закріплених формах, серед яких ми можемо відзначити капітальне письмо (монументальне й рустичне), унціал, напівунціал, курсив звичайний і дипломатичний, регіональні види (письмо римських провінцій), каролінзький і післякаролінзький мінускул, готичний шрифт в його різновидах (швабах, текстура, ротунда, фрактура) і антиква.

Формування західногрецького письма почалося близько VIII ст. до н. е. , тоді його стали переймати етруски та передали його іншим племенам, серед яких були і латинські. Племена римської провінції, перейнявши грецький алфавіт, змінили його і, пристосувавши до потреб своєї мови, розвинули у власний алфавіт. Стриманим формам літер грецького письма вони надали більшої округлості і створили досконалий шрифт. Характерним зразком такого шрифту є капітальне письмо, яке вживалося для різних посвят та інших написів. Це письмо відзначається гармонією тонких і потовщених ліній у побудові літер, які повністю передають усі характерні особливості, притаманні шрифту, що висікався на камені (монументальне). З усіх класичних шрифтів на пам’ятках латинської писемності найбільш характерним за гармонійністю форм вважається шрифт написів на Траяновій колоні.   Капітальне латинське письмо, що дійшло до нас, становить прообраз сучасного шрифту класичного письма народів Заходу. Шрифтом напису Траянової колони як зразком користувалися Л. Пачолі (1445/50—1514), А. Дюрер (1471 — 1528), Ж. Торі (1480—1533) та інші митці доби Відродження при створенні шрифтів так званої антикв й. Але не слід забувати, що на колоні Траяна не було висічено кілька літер, наявних в сучасному латинському письмі. Про це сказано нижче.

Метричні закономірності та точну графічну побудову на основі модульних співвідношень відтворив шрифтовик Е

Джонсон. Літери, яких немає в тексті напису на Траяновій колоні, побудовані Джонсоном на основі закономірностей, виявлених при аналізі форм наявних літер. Оскільки форми літер Траянової колони та пропорції їхніх елементів диктувалися потребою відтворити написи на камені, то в цих літерах немає тонких, так званих «волосяних», елементів.

Основною метричною одиницею є висота літер. Вона взята за модуль і поділена на 10 час-тин-парт. Ширина літер коливається в межах від 0,3 до 1,05 модуля (M, W). За ширину ос повного модульного прямокутника літер взято 0,78 модуля. На мал. 4 показано в долях модуля розміри головних елементів літер. Розміри інших елементів можуть бути легко встановлені за модульним масштабом

Старанне виписування кожної літери дуже уповільнювало роботу, тому поруч із капітальним виникає капітально-рустичне письмо, викликане до життя практичними потребами суспільства Про характер цього письма свідчить його назва rustic (в перекладі з латинської — селянське спрощене) (мал. 6). Літери наносились металевим різцем — стилем на дощечку, вкриту воском.

Обидва види капітального письма маюскули складаються лише з великих — заголовкових літер. До наших часів збереглися чотири книги —-кодекси, написані капітальним письмом, і 22 — рустичним. Найвідомішим класичним твором, написаним квадратовим капітальним письмом на пергаменті, є поема «Енеїда» Вергілія (70—19рр. до н. е. ), а найранішим зразком давнього капітального письма є уривки записів про битву при Акції (написані на папірусі), що були знайдені під час розкопок міста. Ку-лунджич говорить, що ця пам'ятка є дорогоцінним документом, в якому можна бачити тенденцію скрибів до переходу від версальних форм літер до курсивних.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні