Політична культура. Політична культура сучасної України

План.

  1. 1.      Політична культура:

а) сутність політичної культури;

б) типологія політичної культури;

в) функції політичної культури;

г) елементи політичної культури.

  1. 2.      Політична культура України:

а) особливості і проблеми політичної культури сучасної України;

б)  агенти формування політичної культури в Україні;

в)  шляхи формування демократичної політичної культури України на сучасному етапі її розвитку.

      3.   Висновки.

           У сучасній політичній науці спостерігається велика кількість думок  про  те, що являє собою політична культура. Такі значні розбіжності в поглядах на дане явище пояснюються його складністю і недостатнім вивченням. Вперше термін “політична культура” було введено в науковий обіг німецьким філософом І

Гердером. Концептуальне уявлення про політичну культуру і систематизований опис поняття склався тільки в 50 – 60 рр. ХХ ст.

         Політична культура – це невід’ємна складова частина загальнонаціональної культури. Це передусім такий спосіб діяльності соціальної спільноти, особи у сфері політичних відносин, який відображає досягнутий рівень політичної активності та політичної зрілості суб’єктів. Він включає різні компоненти й рівні: культуру ставлення суб’єктів до здійснення політичної влади; культуру електорального процесу; культуру формування політичних і громадсько-політичних інституцій; культуру політичної поведінки; культуру політичної свідомості й спілкування та інші, тобто поширюється на всю сферу політичного життя суспільства.

         Разом з тим політична культура включає в себе не всю політичну свідомість і політичну поведінку, а лише те уставлене, типове, що характерне для політичного життя суспільства, для політичної свідомості і поведінки основної маси населення , те, що стало звичкою, стало типовим і характерним для даної соціальної спільноти.

Отже , політична культура – це система стійких уявлень, орієнтацій, цінностей, переконань, позицій, поглядів, зразків поведінки у сфері взаємовідносин влади і народу, які так чи інакше проявляються у діяльності суб’єктів політичного процесу. Вона складається історично, є відносно стійкою, втілює у собі досвід попередніх поколінь. У ній закріплюються ставлення людей певної країни до політичної системи і окремих її елементів, до політичного процесу, а також до самих себе й своєї ролі в цьому процесі.
                           Типологія політичної культури

 

   Параметр оцінки

Тип політичної структури

- геополітичний

- західний, східний, маргінальний  

- рівень відкритості закритості

- інтравертний, екстравертний

- ідеологічний                        

- капіталістичний, соціалістичний, етнічний,          

- ступінь інтегрованості індивіда

- індивідуалістичний, колективістський

- характер політичної соціалізації

- провінційний, діяльнісний, маргінальний

- ступінь демократизму

- тоталітарний, авторитарний, демократичний

- форма суспільного управління

- президентський, парламентський, монархічний, диктаторський

- розвиненість політичних структур

- двопартійний, багатопартійний, монопартійний, перехідний

- тип поведінки в конфліктних ситуаціях

- конфронтаційний, консенсуальний, компромісний

 

                                    Функції політичної культури

- пізнавальна вивчає політичні уявлення, знання та політичну ідеологію;

- інтегративна – аналізує досягнення на базі загальноприйнятих політико-культурних цінностей злагоди в межах існуючої політичної системи;

- комунікативна – дозволяє встановити зв’язок між учасниками політичного процесу, а також передавати елементи політичної культури від покоління до покоління,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні