Політична система суспільства
· англо-американська характеризується однорідною світською політичною культурою і високоспеціалізованою рольовою структурою. В ній наявні автономні політичні партії, групи інтересів і засоби масової комунікації;
· європейська континентальна асоціюється з так званими багатоскладними суспільствами, яким притаманна гетерогенна (подрібнена) політична культура, обумовлена існуванням автономних конфліктних політичних субкультур;
· доіндустріальна або частково індустріальна характерна для країн, що розвиваються. Вона відзначається недемократичністю, нестабільністю, наявністю безлічі етнічних, расових, мовних, релігійних тощо розколів, що породжують гострі соціальні конфлікти;
· тоталітарна характеризується однорідною політичною культурою та високим рівнем суспільної інтеграції, що досягається насильством і придушенням опозиції.
Кульмінацією структурно-функціонального підходу в 1960-і роки стала типологія, розроблена Г. Алмондом у співавторстві з Б. Пауеллом і репрезентована у праці „Порівняльна політика: девелопменталістський підхід”. Її вирізняє одночасне використання кількох перемінних, більш подрібнене групування та спроба внести до неї елемент еволюції політичних систем. У якості основного критерію класифікації Г. Алмонд і Б. Пауелл використовують ступінь структурної диференціації і культурної секуляризації.
Класифікація політичних систем (за Г. Алмондом і Б. Пауеллом, 1966 р. )
Клас | Підтипи політичних систем |
I. Примітивні системи | А. Примітивні племена (Бергдама) |
В
| |
С. Пірамідальні системи (Ашанті) | |
II. Традиційні системи | А. Патримоніальні системи (Угадугу) |
В. Централізовані бюрократичні системи (Інки, Англія при Тюдорах, Ефіопія) | |
С. Феодальні політичні системи (Франція ХІІ сторіччя) | |
III. Модерні системи | А. Секуляризовані міста-держави з обмеженою диференціацією (Афіни) |
В. Мобілізаційні модерні системи з високим ступенем диференціації і секуляризації | |
В-1. Демократичні системи з розвинутою внутрішньосистемною автономією і партисипаторною політичною культурою | |
а) велика внутрішньосистемна автономія (Велика Британія) | |
b) обмежена внутрішньосистемна автономія (ІV Республіка у Франції) | |
с) низька внутрішньосистемна автономія (Мексика) | |
В-2. Авторитарні системи з внутрішньосистемним контролем і піддансько-партисипаторною політкультурою | |
а) радикально-тоталітарні (СРСР) | |
b) консервативно-тоталітарні (фашистська Німеччина) | |
с) консервативно-авторитарні (Іспанія при Франко) | |
d) модернізовані авторитарні (Бразилія) | |
С. Домобілізаційні модерні системи з обмеженою диференціацією і секуляризацією | |
С1. Домобілізаційні авторитарні (Гана) | |
C2. Домобілізаційні демократичні (Нігерія до перевороту 1966 р. ) |
4. Теоретичні підходи до аналітики політичних процесів
Політичний процес — це сукупність видів діяльності суб'єктів політики, що включені в динаміку практично-політичних відносин, охоплюють усі стадії функціонування політичної системи і спрямовані на досягнення політичних цілей.
Політичний процес — один із суспільних процесів, це соціально-політичні дії,