Політика Російської імперії щодо України у XVIII століття

Політика Російської імперії щодо України у XVIII століття

Після поразки виступу І. Мазепи, протягом ХУІІІ ст. колоніальна політика царизму в підконтрольних українських землях посилилася.

Почате з 1654 р. підпорядкування економіки й гетьманської влади московським, а далі імперським структурам на кінець ХУІІІ ст. завершилося цілковитою ліквідацією самобутнього суспільно-політичного устрою краю. Розвиток економіки України визначався дією і переплетінням суперечливих процесів.

З одного боку, царизм сприяв феодалізації українського суспільства, ліквідації утвердженої національною революцією моделі соціально-економічних відносин, заснованої на дрібній вільній власності на землю, на козацькому господарстві фермерського типу.

Посилювалася феодальна експлуатація більшості населення аж до реставрації кріпосництва. З другого боку, самі утверджуванні феодальні відносини були на порозі своєї кризи, в їх надрах зароджувалися ознаки буржуазного суспільства.

Та незалежно від переваги тієї чи іншої тенденції економічна політика царизму була спрямована на використання матеріальних та людських ресурсів України в інтересах імперії.

Провідним явищем соціально-економічного життя першої половини ХУІІІ ст. стало формування великого феодального землеволодіння старшини і перетворення її на феодальний стан суспільства. Зміцнюючи свій вплив в Україні, російський уряд запровадив наділення і затвердження земель виключно царськими указами; надав великі маєтки російським вельможам, які перетворили їх на своєрідний розсадник феодально-кріпосницьких порядків.

З свого боку, повністю відтіснивши рядове козацтво від участі в політичному житті, старшина обмежила права козаків і селян вільно розпоряджатися землею, примусово використовувала їх безоплатну працю в своїх маєтках, насильно перетворювала у феодально залежних селян.

Особливо тяжким було становище тих, кого за часів Петровських реформ мобілізували на спорудження фортець, прокладання каналів, будівництво нової столиці імперії.

Так, описуючи працю козаків на Ладозькому каналі в 1722 р. , полковник І. Черняк відзначав їх нужденність і голод; каторжну працю; велику кількість хворих і померлих: “їх хіба третя частина у минулому році додому повернулася”. Це, як і постійні військові походи, розорило значну частину козацтва

Чисельність козацького війська на кінець 30-х років скоротилася до 30 тис. чол. – саме стільки так званих “виборних” козаків було внесено до нових реєстрових списків. Решта – “підпомічники” – мали допомагати виборним у матеріальному забезпеченні військової служби. Виявилася й значна кількість “підсусідків”, які, не маючи інших засобів до існування, жили при господарствах заможних козаків на становищі наймитів.

Таким чином, козацтво як суспільний стан деградувало: його верхівка перетворювалася на феодалів, а основна частина – на селян та найманих робітників.

Ще гіршим було становище селянства. Дедалі більшого поширення набувала відробіткова феодальна рента (панщина). У другій половині ХУІІІ ст. вона сягала 4 днів на тиждень на Лівобережжі і 2-3 днів – на Слобожанщині.

Стан сільськогосподарського виробництва визначали старі екстенсивні методи господарювання. Однак на кінець XVІІІ ст. з’являються прогресивні тенденції: зростання зернового товарного господарства; збільшення асортименту сільськогосподарських культур, поява нових сортів (почали вирощувати картоплю, кукурудзу, збільшились площі під тютюном, виникає приміське городництво, культурне садівництво); велика увага приділялась конярству та вівчарству, які стимулювала держава, та ін.

У розвитку промислового виробництва провідна роль належала ремеслу та промислам. Реформи Петра І прискорили появу мануфактурного виробництва. У 1719 р. було закладено першу в Україні Путивльську (Глушківську) суконну мануфактуру.

В останній чверті XVІІІ ст. на Лівобережній та Слобідській Україні налічувалося 40 великих централізованих текстильних та винокурних мануфактур і близько 200 мануфактур у початковій формі у виробництві заліза, скла, селітри, паперу та іншої продукції.

Нові явища в економічному житті сприяли виникненню нових та зміцненню

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні