Поняття договору права користування чужою земельною ділянкою для сільскогосподарських потреб
План:
1. Визначення земель с/г призначення ( їх використання та приорітетність). 5
2. Поняття та підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для с/г потреб 14
3. Права та обов’язки власника земельної ділянки та землекористувача. 17
4. Припинення права користування чужою земельною ділянкою для с/г потреб. 22
Висновок. 26
Використана література: 28
Вступ
Земля – це основа основ самого існування і буття людини, найголовніше місце для господарської та всякої іншої діяльності. Земля виступає як найважливіший природний ресурс, основа життя, загальнолюдське і загальнонаціональне надбання, як компонент природи і біосферна категорія.
Предметом правового регулювання нормами земельного права є суспільні земельні відносини. Характерною особливістю предмета земельного права є те, що він охоплює собою як матеріально - правові, так і процесуальні норми, створюючи тим самим механізм (процедуру) реалізації земельно-правових норм.
У Конституції закріплюється право власності українського народу на землю та інші природні ресурси (ст. 13), забезпечується державний захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання , їх рівність перед законом, гарантується непорушність права власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами , юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, право громадян України на свободу об’єднання громадян України у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення економічних, соціальних та інших інтересів, право на сільськогосподарську діяльніст, визначається механізм реалізації захисту права власності, в тому числі на землю, інших прав майнового характеру.
Оскільки історично так склалося, що земля досить довго була лише власністю держави, то сучасному українському законодавцю треба дуже пильно і серйозно відноситись до цих питань
Метою роботи є виявлення та розкриття поняття договору права користування чужою земельною ділянкою для с/г потреб.
Завдання дослідження – розкрити сутність поняття емфітевзису.
Об’єктом дослідження є правові відносини, які виникають при користуванні чужою земельною ділянкою.
Предметом дослідження є частина земельного законодавства, яка регулює питання користування чужою земельною власністю.
1. Визначення земель с/г призначення ( їх використання та приорітетність)
Землі сільськогосподарського призначення традиційно виділяються в окрему категорію земель України. Такі землі є основним засобом виробництва і предметом праці у сільському господарстві. Земля в сільськогосподарському виробництві є незамінним чинником завдяки особливостям, серед яких найчастіше вирізняються:
- обмеженість (незмінність кількості);
- непереміщуваність;
- не відтворюваність;
- незнищуваність;
- практична невичерпність її продуктивної сили.
Землям сільськогосподарського призначення не випадково належить перше місце серед закріплених у законодавстві 9 категорій земельного фонду. На відміну від інших категорій земель, які використовуються головним чином як просторово-операційний базис, ці землі є основним засобом виробництва продуктів харчування, кормів для тварин і сировини для різних галузей промисловості. Для них встановлено особливий правовий режим, що характеризується таким використанням земель, за якого забезпечується охорона земель, недопущення виведення їх із сільськогосподарського обігу, підвищення родючості грунтів.
У правовій доктрині можна зустріти визначення – земельної ділянки с/г призначення. Так, В. Д. Сидор визначає її як частину земної поверхні, « яка характеризується родючістю ґрунту використовується в якості основного засобу с/г виробництва або в якості просторового базису для розміщення об’єктів, технологічно пов’язаних з веденням с/г виробництва, може передаватись у власність виключно громадянам України і українським юридичним особам, призначена для ведення с/г виробництва, науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної