Поняття інновації в соціальній роботі

організації публічної влади й управління до культурної політики та забез­печення здоров'я нації [12, с. 208].

Окремо зазначимо широко відому електрон­ну енциклопедію Вікіпедія, яка є класичним прикладом соціальної інновації у мережі Інтернет (вона містить загалом два мільйони статей двомастами мовами, а її англійська версія вдвічі перевершує обсяги Британіки). Особли­ва відмінність цієї енциклопедії від інших по­дібних документів полягає у можливості вно­сити свої корегування у 99,9 % статей будь-ким з будь-якої частини світу (саме тому її назива­ють "вільною енциклопедією") [13].

Зрозуміти роль соціальних інновацій допо­може аналіз прикладів їх впровадження у різ­них сферах життя суспільства.

Інновації в соціальній роботі

Поняття "соціальна інновація" можна визначити як свідомо органі­зоване нововведення або нове явище в практиці соціальної роботи, що формується на певному етапі розвитку суспільства відповідно до со­ціальних умов, що змінюються, і що має за мету ефективні позитивні перетворення в соціальній сфері.

Соціальні інновації різноманітні. Це насамперед пов'язано з різ­номаніттям явищ соціального життя.

Джерелами соціальних інновацій є зміни зовнішнього середови­ща, соціальні проблеми, що повсякчас виникають і які неможливо вирішити за допомогою традиційних методів, а також зміни потреб суспільства і його членів. Невирішеність тих або інших соціальних проблем дає імпульс до розробки нових засобів і норм у соціальній сфері. Так були створені й одержали поширення "телефони дові­ри", за допомогою яких надається анонімна психологічна допомо­га людям у стресових ситуаціях. Так виникли соціальні притулки тощо

Соціальні інновації посилюють процеси соціальної мобільності, на що не здатні деякі традиційні форми і методи забезпечення соці­альних гарантій.

Процес розвитку суспільства вимагає створення передумов для формування нових нетрадиційних компонентів у соціальній сфері, інноваційних засобів соціальної діяльності, а нововведення є фор­мою цього суспільного розвитку. Під інноваційним прогресом розумі­ють процес народження нової ідеї, її експериментальну апробацію, по­ширення та використання.

Тривалість інноваційного циклу може змінюватися залежно від ба­гатьох факторів. Це і гострий дефіцит фінансування нововведення, і нестача професіональних кадрів, і перспектива скорочення робочих місць, і поширення безробіття в міру розвитку конкретного іннова­ційного процесу. Психологічні фактори гальмування обумовлені на­явністю різноманітних психологічних бар'єрів інформаційного або світоглядного плану, коли йдеться про недостатню поінформова­ність щодо суті і цілей інновації або про ставлення до нововведень як до короткочасної кампанії. До причин, що стримують інновації, можна віднести консерватизм мислення, відсутність ініціативного і творчого підходу у вирішенні проблем соціальної сфери.

Ослабленню дії факторів гальмування за рахунок стимулювання творчості працівників сприяють такі механізми:

• створення умов для підтримки творчої атмосфери в організації;

• стимулювання інноваційної діяльності молодих працівників;

• регулярне проведення конкурсів інновацій;

• матеріальна та моральна підтримка творчих працівників (засну­вання державних звань, премій, направлення на стажування до
зарубіжних центрів тощо).

Інноваційні технології існують у двох формах: у вигляді програм, документів і як соціальні процеси, що реально відбуваються щодо цих програм.

Розробленням інновацій у соціальній і організаційній сферах займаються спеціалісти, які володіють інформацією про цей об'єкт, а також практичними знаннями про те, що відбувається.

Нововведення в соціальних службах є предметом наукових дослід­жень, що здійснюються за різними напрямами: дослідження прог­рам, експериментальні соціальні нововведення, дослідження в галузі створення методик і моделей тощо. Повний цикл і послідовність фаз і

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні