Поняття інновації в соціальній роботі
Інноваційний процес — процес пошуку або винайдення нової ідеї, її розробки та експериментальної апробації (первинного запровадження), поширення та використання.
Завдання управління інноваційним процесом:
· ознайомлення з методами подолання опору в організації;
· знання етапів планування та здійснення змін;
· знання стратегії управління у перехідний період;
· розуміння необхідності управління.
Інноваційний процес вбирає в себе інноваційну діяльність, спрямовану на використання наукового знання і практичного досвіду з метою вдосконалення наявної практики (наприклад, соціального обслуговування).
Етапи інноваційного процесу: інноваційний задум; проект; план; оцінювання; експеримент та впровадження.
У науковій літературі виділяють методи пошуку та генерування ідей: "мозковий штурм", метод номінальної групи (МНГ), метод Дельфі, метод віднесеного деструктивного оцінювання, метод цільових обговорень, круговий збір ідей, метод конкретних випадків, метод "вогонь по керівнику", метод вільних асоціацій, метод порівняльного оцінювання, метод розстановки проблеми за значущістю, "круговий метод", метод поіменного висування, "мета-план", метод матричного структурування, метод "за-проти", метод утопічних ігор, метод латентного мислення, метод блокнота, "піраміда ідей".
Соціальне проектування — це різновид усвідомленої інноваційної діяльності.
Соціальний проект — це сконструйоване ініціатором проекту соціальне нововведення, метою якого є створення, модернізація або підтримання в середовищі, що змінюється, матеріальної або духовної цінності. Це нововведення мусить мати просторово-часові кордони, а його влив на людей визнаватися позитивним за соціальним значенням.
Проекти надають можливість апробації (пілотування) ідей, пошуку та концентрації відповідних ресурсів. Проект соціальної роботи інколи розуміють як інтегровану систему, що складається зі: сформульованих проектних цілей; створених для цих цілей соціальних установ, фізичних об'єктів, систем соціального захисту; розроблених та затверджених відповідних документів — програм, планів, кошторисів, розрахунків тощо; розрахованих матеріальних ресурсів — матеріальних, фінансових, трудових, часових; комплексу управлінських рішень, заходів з досягнення цілей.
Типи проектів. За характером запланованих змін: інноваційні проекти, підтримуючі проекти; за характером діяльності: освітні, науково-технічні, культурні проекти, інші послуги; за масштабами: мікропроекти — до 10 тис. дол
Життєвий цикл проекту, оцінювання ситуації, що склалася, поява ідеї; планування проекту; впровадження проекту; оцінювання результатів; моніторинг виконання проекту; нові ідеї.
Етапи виникнення нововведень:
1. На основі аналізу інформації, що надходить з навколишнього середовища виявлення імпульсу змін.
2. Визнання неспроможності колишнього шляху, колишніх цінностей та ідеалів.
3. Перша реакція на зміни: подолання опору.
Дослідження соціальних інновацій і сфери їх застосування
Перед дослідниками означеної тематики очевидно постануть питання: як виникають соціальні інновації, яким чином можливий обмін вдалим досвідом і — головне — у якій формі можливе практичне втілення інновацій, що відповідають соціальним потребам? Хоча б частково відповісти на ці питання допомагає концепт "інноваційної журналістики", мережі обміну соціальних інновацій, регіональний громадський фонд сприяння втіленню соціальних інновацій, соціально-інженерний парк та соціальна Силіконова долина.
Соціальні інновації виникають у публічній владі, у межах компаній або громадських організацій, але найбільш помітна їх ефективність у просторі між цими трьома секторами