Поняття методики і технології у соціально-педагогічній діяльності

Соціально-педагогічна діяльність – це соціальна робота, що охоплює і педагогічну діяльність, спрямовану на допомогу дитині в організації себе, свого психологічного стану, на встановлення нормальних відносин у сім’ї, школі, суспільстві. Вона спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її культурних і духовних потреб чи відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини.

Соціально-педагогічна діяльність є різновидом багаточисленних видів професійної діяльності. Кожна професійна діяльність характеризується наявністю специфічних, притаманних лише їй компонентів, має свою певну структуру. Спираючись на надбання психологічних та педагогічних наук в системі соціально-педагогічної діяльності в першу чергу виділяють її суб’єкт та об’єкт. Професійна діяльність не є спонтанною чи фрагментарною. Вона спрямована на досягнення певних цілей та результатів, які обумовлюються метою конкретної діяльності. Загальна мета соціально-педагогічної діяльності полягає у створенні оптимальних умов соціалізації особистості.

Подальша конкретизація цієї мети відбувається у завданнях. Серед пріоритетних завдань соціально-педагогічної діяльності можна виокремити:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я особистості;

- створення сприятливих умов в мікросоціумі для розвитку здібностей та реалізації можливостей особистості;

- надання комплексної соціально-психолого-педагогічної допомоги та підтримки;

- попередження та локалізація негативних впливів соціального середовища на особистість.

Зміст соціально-педагогічної діяльності розкривається у процесі соціальної адаптації, профілактики, реабілітації, ре соціалізації та соціально-культурної анімації в певних вікових та соціальних групах. Разом з тим, слід зауважити, що перелічені компоненти змісту соціально-педагогічної діяльності можуть бути елементами інших видів діяльностей

Наприклад, профілактика та реабілітація є складовими частинами медичного обслуговування населення. [1, с. 14]

Досягнення мети, виконання завдань і реалізація змісту соціально-педагогічної діяльності здійснюється за допомогою сукупності методів, прийомів, засобів та форм.

Визначення суті самого змісту соціально-педагогічної діяльності поєднує в собі кілька аспектів, що характеризують її:

1) це надання допомоги окремій людині чи групі людей, які опинилися в складній життєвій ситуації, шляхом підтримки, консультування, реабілітації, патронажу та інших видів соціальних і психолого-педагогічних послуг;

2) це актуалізація потенціалу самодопомоги осіб, які опинилися в скрутній ситуації;

3) цілеспрямований вплив на формування і реалізацію соціальної політики на всіх рівнях – від загальнодержавних до місцевих – з метою забезпечення соціально здорового середовища, життєпобуту та життєдіяльності людини, створення системи підтримки людей, які опинилися в складній життєвій ситуації. Перші два рівні представляють мікрорівень, третій – макрорівень соціально-педагогічної роботи.

Зміст і структура соціально-педагогічної діяльності як виду професійної діяльності, з одного боку, виходять з прийнятого філософського і психологічного трактування діяльності, а з другого – враховують специфічні особливості і фактори, які характеризують об’єкт, що вивчається нами. [19, с. 16]

В схематичному вигляді структуру соціально-педагогічної діяльності можна подати у вигляді описаних вище компонентів, що знаходяться між собою у певному взаємозв’язку.

Розглянемо детально інші складові частини соціально-педагогічної діяльності.

Таблиця 1. Суб’єкти соціально-педагогічної діяльності.

Державні

 організації

Недержавні

 організації

Фізичні особи

Органи виконавчої влади

Соціальні інститути виховання (загально-освітні школи, школи-інтернати, вищі нав-чальні

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні