Поняття стилю української літературної мови

та церква.

Призначення обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюється (реалізується) в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма) й у Біблії та інших церковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма).

Основні засоби:

— суто церковна термінологія і слова-символи (дар праведности, гріховність тіла, усі люди — Божий храм);

— непрямий порядок слів у реченні та словосполученні (Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити);,

— значна кількість метафор, алегорій, порівнянь (Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний);

— наявність архаїзмів.

Конфесійний стиль від інших стилів відрізняє небуденна урочистість, піднесеність, наявність зазначених вище виражальних засобів та поділ на такі підстилі: публіцистичний; науковий, художній. Повернення до загальнолюдських та давньонаціональних цінностей зобов'язує нас уважніше ставитися до конфесійного стилю як до складової частини загальнонаціональної культурно-духовної скарбниці та складової частини нашої історії.


Література

  1. Зубков М.Г. "Сучасна українська ділова мова"
  2. Шевчук С.В. "Українське ділове мовлення".
  3. Олійник, Ющик І.П. "Українська мова у професійному спілкуванні" 

 

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні