Поняття та класифікація міграції фізичних осіб і мігрантів

пенсіонери тощо;

— постійні іммігранти — це особи, яким надається право протягом невизначеного терміну перебувати на території держави, що не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання, та користуватися тими самими правами і свободами, що і громадяни цієї держави, за винятками, встановленими конституцією, законами чи міжнародними договорами;

— трудівники-мігранти, які поділяються на сезонних робітників-мігрантів, трудівників-мігрантів, пов'язаних з виконанням визначених робіт, трудівників-мігрантів, які працюють за контрактом, тимчасових трудівників-мігрантів, осілих трудівників-мігрантів, висококваліфікованих трудівників-мігрантів; це люди, допущені державою, яка не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання, для здійснення економічної діяльності;

— економічні мігранти — це особи, які переїжджають до іншої держави з метою економічної діяльності, яка не оплачується в цій державі або вимагає певних капіталовкладень з боку самого мігранта. З-поміж них розрізняють мігрантів з діловою метою, іммігрантів-інвесторів тощо;

— мігранти, яким надається притулок. Міграція, пов'язана з наданням притулку, охоплює цілу гаму міжнародних переміщень, обумовлених переслідуваннями і конфліктами. До них належать: біженці; особи, прийняті з гуманітарних причин (знаходяться у статусі, подібному до статусу біженця, оскільки не повністю відповідають критеріям Конвенції про статус біженців 1951 p.); особи, які шукають притулку, — люди, які подали клопотання про надання їм притулку в державі, яка не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання; особи, яким надано статус тимчасового захисту; особи з відкладеним рішенням про депортацію (видворення);

— мігранти з неврегульованим статусом — це особи, які знаходяться в державі, що не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання, яких не задовольняють умови і вимоги, встановлені цією державою, щодо в'їзду, перебування або здійснення економічної діяльності;

— мігранти для возз'єднання сімей. Оскільки більшість мігрантів для возз'єднання сімей — це родичі інших мігрантів, вони мають розглядатися як окрема підкатегорія тієї категорії, до якої належить первинний мігрант.

Виходячи з понять, що містяться у національному законодавстві України, іноземців та осіб без громадянства можна класифікувати так:

— ті, хто в установленому порядку прибуває в Україну на постійне місце проживання (іммігранти);

— ті, хто тимчасово перебуває на території України з метою: 1) службової діяльності; 2) ділової діяльності; 3) наукової діяльності; 4) представництва релігійних місій; 5) навчання; 6) представництва засобів масової інформації; 7) культурного та спортивного обміну; 8) туризму; 9) лікування; 10) у приватних справах; 11) приватного відвідання України особами українського походження;

12) тимчасового працевлаштування (трудові мігранти);

13) обслуговування транспортних засобів міжнародного сполучення; 14) транзитного проїзду через територію України до третьої держави; 15) транзитного перевезення вантажним автотранспортом і пасажирським автобусним транспортом;

— ті, хто відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України захищені дипломатичними і консульськими імунітетами та привілеями;

— кому може бути надано притулок у порядку, встановленому законом;

— кому надано статус біженця в порядку, встановленому Законом України «Про біженців»;

— ті, хто має невизначений статус і не відповідає вимогам в'їзду, перебування на території України (незаконні мігранти).

 

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні