Поранення і ушкодження черепа і головного мозку
Сліпі поранення черепа мають один вхідний отвір і рановий канал різної довжини, в кінці якого міститься куля або осколок. За аналогією з наскрізними пораненнями, сліпі поранення поділяються на прості, радіальні, сегментарні й діаметральні. Тяжкість сліпого поранення визначається глибиною залягання ранового каналу і його розмірами.
Найтяжчими є сліпі поранення, що проходять за основою мозку.
Серед проникних вогнепальних поранень черепа іноді зустрічаються так звані рикошетуючі поранення (за наявності одного вхідного ранового отвору в глибині ранового каналу не вдається знайти осколок або кулю).
Отже, різноманітні типи поранень черепа можна подати у такому вигляді:
1) непроникні: з ушкодженням м’яких тканин, з ушкодженням м’ яких тканин і кісток;
2) проникні наскрізні: дотичні, сегментарні, діаметральні;
3) проникні сліпі: прості, радіальні, сегментарні, діаметральні.
Діагностика поранень черепа у військово-польових умовах відрізняється деякими особливостями. Складно виявити, чи є поранення в порожнину черепа проникним. Іноді при непроникних пораненнях наявні чіткі мозкові симптоми і, навпаки, при проникному пораненні, особливо дрібним осколком, мозкові симптоми є дуже слабкими.
Діагноз проникного поранення можна поставити на підставі місцевих, загальних і осередкових симптомів.
Місцеві симптоми: витікання з рани зруйнованої мозкової речовини (мозковий детрит); довжина, напрямок і розташування ранового каналу, які можна визначити шляхом зіставлення вхідного і вихідного ранових отворів.
До загальних симптомів належать такі. Втрата притомності, що може бути і дуже короткочасною, і тривалою при проникних пораненнях. Цей симптом спостерігається часто. Головний біль є характерним для всіх поранень у голову
Під час обстеження пораненого в череп звертають увагу на дихання і ковтання. Тяжкі розлади дихання, що виражаються появою дихальної аритмії, задишки й особливо дихання Чейн — Стокса, вказують на тяжкість стану; це часто спостерігають у непритомних поранених. Подібні симптоми можуть бути показанням до операції, а інколи свідчать про безнадійний стан.
При проникних пораненнях черепа завжди можна констатувати зміни пульсу. У більшості випадків наявна виразна брадикардія. При підвищенні внутрішньочерепного тиску пульс може бути дуже напруженим, а частота його — знижуватися до 50-40 уд/хв. Різке збільшення частоти пульсу (120-140 уд/хв) свідчить про тяжкість поранення і розвиток декомпенсації.
Залежно від того, які ділянки головного мозку уражені при пораненні, можуть виникати осередкові симптоми. Однак наявність такого симптому не означає, що певна ділянка головного мозку є зруйнованою. Осередкові симптоми можуть спричинятися забиттям, струсом, набряком, крововиливом, що розповсюджується за межі ранового каналу, і надалі можуть зовсім зникнути. Тому визначення їх у ранні терміни після поранення свідчить тільки про те, що мозкова речовина піддалася травматичному впливу. На перших етапах евакуації осередкові симптоми можна навіть не досліджувати. Тут слід враховувати