Поранення і ушкодження грудей (грудна клітка)
План
Поранення і ушкодження грудей.
Закриті ушкодження.
Переломи ребер.
Травматична асфіксія.
Перелом грудини.
Струс, забиття і стискання грудей.
Поранення грудей.
Непроникні поранення.
Проникні поранення.
Гемоторакс.
Пневмоторакс.
Клапанний пневмоторакс.
Хілоторакс.
Торакоабдомінальні поранення.
Ускладнення ушкоджень грудей.
Список літератури.
Поранення і ушкодження грудей
Поранення і ушкодження грудей — це великий і важливий розділ хірургії й військово-польової хірургії зокрема. Це визначається значною частотою зазначених ушкоджень, як у воєнний, так і в мирний час, тяжкістю перебігу, великою кількістю ранніх і пізніх ускладнень.
Останніми роками відзначається збільшення питомої ваги закритої травми взагалі і закритих ушкоджень грудей зокрема
Слід звернути увагу на специфічні особливості перебігу ушкоджень і поранень грудей, пов’язаних з анатомо-фізіологічними особливостями будови цієї частини тіла. Життєво важливі органи грудей розміщуються в кістковому каркасі (ребра, хребет, грудина), який, з одного боку, захищає легко уразливі органи, з другого, сам може стати джерелом травматизації. Якщо для різних сегментів кінцівок можна створити більш-менш зручне положення спокою, то для грудної клітки, яка бере активну участь в акті зовнішнього дихання, це не є можливим.
Поранення грудної стінки, що супроводжується порушенням цілості парієнтальної плеври, ускладнюється розвитком пневмотораксу, внаслідок того, що у плевральній порожнині тиск нижче атмосферного і дорівнює від 5 до 10 см вод. ст. Надходження зовнішнього повітря до плевральної порожнини супроводжується спаданням легені, зміщенням органів середостіння на протилежний бік та іншими порушеннями. Не випадково торакальна хірургія почала розвиватися значно пізніше хірургії черепа, черевної порожнини й опорно-рухового апарата. Лише з розвитком сучасної анестезіології, реаніматології, трансфузіології у лікарів з’явилася можливість без особливого ризику для життя хворого широко розкривати плевральну порожнину і робити складні операції на серці, великих судинах, легенях і стравоході.
Порушення цілості грудної стінки і паренхіми легені супроводжується ушкодженням судин, внаслідок чого виникає гемоторакс, крововилив у тканину легені. Ателектаз легені в поєднанні з порушенням дренажної функції бронхів призводить до розвитку синдрому «вологої легені». Цей синдром спричинюється посиленням бронхіальної секреції при недостатньому очищенні шляхів. «Волога легеня» зустрічається не тільки при травмі груди, а й у разі травми живота, особливо часто — при травмі черепа. Крім підвищення бронхіальної секреції посилюється транссудація з альвеолярних капілярів, інфікування вмісту альвеол флорою верхніх дихальних шляхів, з аспірацією блювотних мас, потраплянням інфікованого матеріалу і детриту з пораненої легені. Симптоми «вологої легені» можуть виявитися вже у перші години після травми або через 3-5 дн. Задишка, почуття страху, неефективний кашель, біль у