Поранення і ушкодження живота
План
Поранення і ушкодження живота.
Закриті ушкодження.
Вогнепальні поранення.
Обсяг допомоги і лікування поранених на етапах медичної евакуації
Кваліфікована і спеціалізована хірургічна допомога.
Евакуювати поранених у живіт після операції без тяжких.
Список літератури.
Поранення і ушкодження живота
Ушкодження живота й органів черевної порожнини серед поранень, які спостерігаються під час військових конфліктів, становлять відносно невелику групу. Під час Великої Вітчизняної війни частота поранень живота коливалася від 1,9 до 5,0 %. Серед поранених у локальних війнах поранених в живіт було близько 10 %. Одним із пояснень того, що на етапах евакуації поранені в живіт зустрічаються порівняно рідко, є те, що значна частина їх гине найближчим часом після поранення.
Ушкодження живота поділяються на закриті і відкриті. Поранення можуть бути вогнепальними і заподіяними холодною зброєю.
Закриті ушкодження
Закриті ушкодження живота виникають внаслідок впливу вибухової хвилі, при падінні з висоти, ударах у живіт, стисканні землею або уламками споруд і зруйнованих будинків, під час автомобільних катастроф тощо
Легкі травми призводять до ізольованих ушкоджень черевної стінки, супроводжуються саднами шкіри і синцями, обмеженою болісністю, припухлістю, напруженням черевних м’язів, іноді — симптомами подразнення очеревини.
Тяжкі травми живота можуть супроводжуватися ушкодженням внутрішніх органів черевної порожнини й органів заочеревинного простору. У цьому випадку частіше ушкоджуються печінка, селезінка, нирки, потім тонкий і товстий кишечник та інші порожнисті органи (жовчний міхур, сечовий міхур, шлунок), інколи — підшлункова залоза.
Ушкодження печінки і селезінки зустрічаються у вигляді тріщин, розривів, відривів і розміжчення паренхіми. У разі збереження цілості капсули цих органів утворюються підкапсульні і центральні гематоми з незначними клінічними проявами. Через деякий час (7-12 дн) навіть при незначному м’язовому зусиллі може статися розрив капсули із масивним крововиливом у черевну порожнину («двоетапний розрив»).
Ушкодження порожнистих органів може статися у формі забиття, розчавлення, крововиливів у стінку, часткових і повних розривів, відривів від місць прикріплень, відривів від брижі. Трапляються великі відриви брижі з розривом значних кровоносних судин і поширеними крововиливами у заочеревинний простір і черевну порожнину.
Тяжкі ушкодження живота часто супроводжуються шоком і кровотечею.
Ушкодження порожнистих органів призводить до перитоніту, що швидко розвивається, з характерною клінічною картиною: постійний наростаючий біль у животі, загострені риси обличчя, сухий язик, спрага, частий пульс, живіт перестає брати участь в акті дихання, черевна стінка різко напружена і доторкання до неї спричиняє біль, перистальтика кишечнику відсутня, симптом Щьоткина — Блюмберга позитивний. З часом збільшується здуття живота, гази перестають відходити, у периферичній крові зростає нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво.
Ушкодження печінки, селезінки, нирок, розриви брижі супроводжуються триванням кровотечі у черевну порожнину, при цьому симптоми подразнення очеревини можуть бути слабкими. Наростають симптоми гострої крововтрати: блідість шкірних покривів і слизових оболонок, почастішання пульсу і дихання, зниження