Поранення і ушкодження живота

План

Поранення і ушкодження живота.  

Закриті ушкодження.  

Вогнепальні поранення.  

Обсяг допомоги і лікування поранених на етапах медичної евакуації 

Кваліфікована і спеціалізована хірургічна допомога.  

Евакуювати поранених у живіт після операції без тяжких.  

Список літератури.  


Поранення і ушкодження живота

Ушкодження живота й органів черевної порожнини серед по­ранень, які спостерігаються під час військових конфліктів, ста­новлять відносно невелику групу. Під час Великої Вітчизняної війни частота поранень живота коливалася від 1,9 до 5,0 %. Серед поранених у локальних війнах поранених в живіт було близько 10 %. Одним із пояснень того, що на етапах евакуації поранені в живіт зустрічаються порівняно рідко, є те, що значна частина їх гине найближчим часом після поранення.

Ушкодження живота поділяються на закриті і відкриті. По­ранення можуть бути вогнепальними і заподіяними холодною зброєю.

Закриті ушкодження

Закриті ушкодження живота виникають внаслідок впливу вибухової хвилі, при падінні з висоти, ударах у живіт, стисканні землею або уламками споруд і зруйнованих будинків, під час автомобільних катастроф тощо

Тяжкість ушкоджень залежить від ступеня надлишкового тиску ударної хвилі і сили удару в живіт предмета, що рухається.

Легкі травми призводять до ізольованих ушкоджень черев­ної стінки, супроводжуються саднами шкіри і синцями, обме­женою болісністю, припухлістю, напруженням черевних м’язів, іноді — симптомами подразнення очеревини.

Тяжкі травми живота можуть супроводжуватися ушко­дженням внутрішніх органів черевної порожнини й органів заочеревинного простору. У цьому випадку частіше ушкоджу­ються печінка, селезінка, нирки, потім тонкий і товстий кишеч­ник та інші порожнисті органи (жовчний міхур, сечовий міхур, шлунок), інколи — підшлункова залоза.

Ушкодження печінки і селезінки зустрічаються у вигляді тріщин, розривів, відривів і розміжчення паренхіми. У разі збе­реження цілості капсули цих органів утворюються підкапсульні і центральні гематоми з незначними клінічними проява­ми. Через деякий час (7-12 дн) навіть при незначному м’язово­му зусиллі може статися розрив капсули із масивним крово­виливом у черевну порожнину («двоетапний розрив»).

Ушкодження порожнистих органів може статися у формі за­биття, розчавлення, крововиливів у стінку, часткових і повних розривів, відривів від місць прикріплень, відривів від брижі. Трапляються великі відриви брижі з розривом значних крово­носних судин і поширеними крововиливами у заочеревинний простір і черевну порожнину.

Тяжкі ушкодження живота часто супроводжуються шоком і кровотечею.

Ушкодження порожнистих органів призводить до перитоні­ту, що швидко розвивається, з характерною клінічною карти­ною: постійний наростаючий біль у животі, загострені риси об­личчя, сухий язик, спрага, частий пульс, живіт перестає брати участь в акті дихання, черевна стінка різко напружена і дотор­кання до неї спричиняє біль, перистальтика кишечнику відсут­ня, симптом Щьоткина — Блюмберга позитивний. З часом збільшується здуття живота, гази перестають відходити, у пе­риферичній крові зростає нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво.

Ушкодження печінки, селезінки, нирок, розриви брижі супро­воджуються триванням кровотечі у черевну порожнину, при цьо­му симптоми подразнення очеревини можуть бути слабкими. Наростають симптоми гострої крововтрати: блідість шкірних покривів і слизових оболонок, почастішання пульсу і дихання, зниження

1 2 3 4 5 6 7 8