Порівняльний аналіз англійської та української фразеології на прикладі фразеологізмів з прикметниками “добрий ” та”злий”

брати участь у студентських наукових конференціях. Вона може допомогти при написанні дипломної роботи та в процесі моєї майбутньої перекладацької діяльності.

Структура роботи. Робота містить вступ, два розділи, висновки, бібліографію.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА 

РОЗДІЛ І. Літературний огляд 

§ 1. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні диференційні ознаки 

Наука, що займається вивченням фразеологічної системи в її сучасному стані та історичному розвиту, називається фразеологією.

Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Нині фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни.

Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях вітчизняних мовознавців (М. В. Ломоносова, Ф. І. Буслаєва, О. О. Потебні, О. О. Шахматова) ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів. "Саме російські вчені відкрили стійкі словосполуки, відзначили їх закріпленість у мові завдяки багаторазовому повторенню стійкості лексичного складу і порядку слів, установили наявність змінних і незмінних словосполучень, помітили відмінність між словосполуками і складними словами. Ці плодотворні праці, хоча й носили ескізний характер, проте мали багато цінних думок, що вказали шлях майбутнім дослідникам [1; 6].

Розробка й обґрунтування теоретичних основ фразеології тісно пов'язані з іменами Є. Д. Поливанова, В. В. Виноградова, Б. О. Ларіна, С. І. Ожегова, О. І. Єфімова, Н. М. Амосової, О. С. Ахматової. Праці цих мовознавців стимулювали дослідницьку роботу, відомих сьогодні фразеологів: М. М

Шанського В. Л. Архангельського, О. М. Бабкіна, Л. І. Ройзензона, В. П. Жукова, О. В. Куніна, М. М. Копиленка, З. Д. Попової, С. Г. Гавріна.

Однак це ще не означає, що всі питання природи фразеологічних одиниць, їх семантики всебічно й остаточно розв'язані. До цього часу, наприклад, існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з'ясування такого поняття, як зміст фразеологічної одиниці, від характеристики її найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють нам фразеологізм називати фразеологізмом, належить вивчення фразеології в цілому, а також окремих її аспектів.

У характеристиці стійких словосполучень акад. В. В. Виноградов виходить із того, що «більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. Слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зачеплені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах [1; 14]. З цією думкою збігаються і висловлювання М. М. Шанського та Л. І. Ройзенсона про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів української мови поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані. Перший тип - це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполуки і речення), якуі засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такі словосполуки не доводиться щоразу будувати заново, їх ми лише відтворюємо у готовому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполукам, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг.

У лінгвістиці відомі понад двадцять визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні