Порівняльний аналіз англійської та української фразеології на прикладі фразеологізмів з прикметниками “добрий ” та”злий”

цілому зберігає чіткий смисл, ми можемо стверджувати, що маємо справу з фразеологічним виразом" [8; 6].

Баллі розрізняє зовнішні і внутрішні ознаки фразеологічні одиниці. Під першими він розуміє структурні особливості (декілька слів, написаних окремо: слова розташовані в певному порядку і не допускають вклинювання слів та ін. ); під другими - семантичні ознаки, серед яких виділяється й найбільш загальна -можливість або неможливість підставити замість даного звороту одне просте слово, яке автор назвав словом-ідентифікатором.

Шарль Баллі висловив ряд плідних ідей, які знайшли втілення й дальшу розробку в багатьох дослідників. Він намітив, хоч і схематично, класифікаційні групи фразеологічних одиниць, указав деякі ознаки, що сприяють фразеологізації (наявність архаїзмів, забуття живих синтаксичних зв'язків та ін. ), подав зразки тонкого стилістичного аналізу фразеологічних синонімів і синонімів-лексем у фразеологічних одиницях.

У 40-х роках розробив свою фразеологічну концепцію академік В. В. Виноградов. За нею, стійкість фразеологічні одиниці є наслідком її семантичної спаяності, у фразеологічної одиниці значення цілого ніколи не дорівнює сумі значень елементів, ступінь семантичної з'єднаності слів-компонентів і співвідношення семантики всього вислову з семантикою його окремих складників є основою виділення головних типів фразеологічних одиниць.

Відштовхуючись від синтаксичних ідей академік О. О. Шахматова взявши до уваги деякі думки Ш. Баллі, В. В

Виноградов виділив три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - немотивовані й неподільні одиниці, в значенні яких немає ніякого зв'язку, навіть потенційного, із значенням їх компонентів. Нерозкладність їх викликана або зумовлена чотирма ознаками: 1) наявністю невживаних або відмерлих слів (у чорта на куличках); 2) наявністю граматичних архаїзмів (нічтоже сумняшеся); 3) дією експресивної індивідуалізації (чого доброго); 4) семантичним переробленням, в результаті якого лексичні значення компонентів зовсім несуттєві для розуміння цілого (сидіти на бобах).

Фразеологічне зрощення (бити байдики, точити ляси, зігнутися в три погибелі, собаку з 'їсти на чому, в чому, притча во язицех, ось тобі й маєш, дати дуба) позбавлене внутрішньої форми, однорідне зі словом, а значення цілого не виводиться зі значень компонентів. Виступаючи еквівалентом слів, вони підводяться під граматичні категорії як синтаксичне ціле, як своєрідні складні лексичні одиниці.

Фразеологічні єдності - теж семантичне неподільні одиниці, але цілісні значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів: камінь за пазухою, ні пари з вуст, кров з молоком, танцювати під дудку чию, плисти за течією. У них значення цілого пов'язане з розумінням внутрішнього образного стрижня фрази, потенційного смислу слів. Семантичній замкнутості фразеологічних єдностей сприяє наявність контрасту (з вогню та в полум'я), паралелізму (переливати з пустого в порожнє), римованих співзвуч (було та загуло, катюзі по заслузі), каламбурних зіставлень (рябої кобили сон).

Фразеологічні сполучення - тип фраз, що створюються реалізацією невільних значень слів. Вони аналітичні. Слово із зв'язним значення допускає синонімічну підстановку (глупа ніч - пізня ніч, малиновий дзвін - милозвучний дзвін). Значення слів-компонентів відокремлюються чіткіше; слова з фразеологічне зв'язаними значеннями поєднуються з обмеженим рядом слів: страх бере, жаль бере, досада бере, але не можна: радість бере. До фразеологічних сполучень віднесемо: зачепити честь (самолюбство, гордість, інтереси), порушити питання (справу, клопотання), охопити оком (поглядом, зором), похнюпити голову (носа).

Фразеологічна концепція В. В. Виноградова

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні