Порівняльний аналіз англійської та української фразеології на прикладі фразеологізмів з прикметниками “добрий ” та”злий”

має і свої вразливі місця. Так, окремі підгрупи в середині типів виділяються на основі різних критерії; часом важко визначити межу між фразеологічними єдностями і фразеологічними зрощеннями (а тому їх інколи об'єднують в одну групу - ідіоми); два перші типи (зрощення і єдності) різко протиставлені третьому (фразеологічним сполученням) як цілісні - аналітичним; багато фразеологічних одиниць залишилися неохопленими.

Саме тому М. М. Шанський, прийнявши концепції В. В. Виноградова, доповнив корпус відтворюваних одиниць четвертим типом - фразеологічними виразами - стійкими за своїм складом і вживанням фразеологічними зворотами, які не тільки є семантичне подільними, але й складаються цілком зі слів із вільним значенням. Серед них автор розрізняє фразеологічні вирази комунікативного характеру (вовків боятися — в ліс не ходити; людина — це звучить гордо) і номінативного (соціалістичне змагання, трудові успіхи). Якщо перша група фразеологічних одиниць має великою мірою всі ознаки фразеологічних одиниць (так звані "вільні значення" слів часто виявляються зв'язані всією фразою), то друга (власне, лексичні сполучення) робить горизонти фразеології неоглядними.

Класифікацію В. В. Виноградова - М. М. Шанського, у свою чергу, розширили Л. І. Ройзензон та І. В. Абрамець, виділивши п'ятий тип -фразеологічні суміщені омоніми (махнути рукою, зустрічати хліб-сіллю, викинути білий прапор}. У таких фразеологічних одиницях переносне значення (що не випливає із суми планів змісту компонентів) може співіснувати, бути присутнім одночасно з його прямим значенням (рівним сумі планів змісту компонентів).

Провідним у семантичній концепції В. П. Жукова є метод аплікації, під яким розуміється прийом накладання фразеологічної одиниці на еквівалентне вільне сполучення; за ним автор визначає ступінь семантичної злитості компонентів і ступінь їх де актуалізації, взаємовідношення внутрішньої форми і фразеологічного значення, межі власне фразеологічної одиниці та ін.

У семантичній концепції О. М. Бабкіна фразеологічна одиниця розглядається як близька до слова - і значенням, і функціонально-граматична, але не тотожна йому. У фразеологічному звороті смисл окремого слова у тій чи іншій мірі блідне, майже зовсім зникає, семантика словосполучення як цілого при цьому виграє, розвиваючи додаткове, а нерідко й нове значення порівняно з тими значеннями, які є в словах, що входять у дане сполучення. Цим О. М. Бабкін пояснює специфічний характер синтаксичного поширення, утворення контамінованих об'єктів і, навпаки, окремих слів, що постають унаслідок редукції ("семантичне намагнічування цілісним значенням фразеологізму окремих слів"), виникнення експресивності як специфічної стилістичної особливості фразеологічної одиниці, стійкість сполучення слів тощо.

Семантична концепція В. В. Виноградова, В

П. Жукова та О. М. Бабкіна має чи не найбільше прихильників у сучасній лінгвістиці, хоч вона, як справедливо відзначає Л. І. Ройзензон, складалася не тільки названими авторами, а й зусиллями багатьох лінгвістів - дореволюційних й пожовтневих. Розрізняючись у деталях (О. М. Бабкін, наприклад, вважає релевантним для фразеологічних одиниць експресивно-емоціональну ознаку, зараховує до фразеологізмів приказки і виключає прислів'я, у той час як В. П. Жуков відносить до фразеологізмів деякі прислів'я), названа концепція базується на зіставленні сова і фразеологічної одиниці вільного і фразеологічного сполучень, а також враховує ступінь переродження окремих компонентів. Різною мірою її розробляли й українські дослідники, зокрема, Л. А. Булаховський, І. К. Білодід, І. М. Удовиченко, М. А. Жовтобрюх, В. М. Русанівський, Д. Х. Баранник, Н. А. Москаленко, Ф. П. Медведев.  


РОЗДІЛ II . ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЕКВІВАЛЕНТИ, АНАЛОГИ ТА БЕЗЕКВІВАЛЕНТНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ У АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ.  

1. Три  аспекти розгляду фразеологічних одиниць 

Метою зіставного вивчення фразеологічних

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні