Портсмутський мирний договір

Портсмутський мирний договір (яп. ???????, ??????) – договір укладений 5 вересня 1905 року між Російською Імперією і Японськкою Імперією, що завершив російсько-японську війну 1904-1905 років.

Мирна конференція в Портсмуті (США, штат Нью-Гемпшир) відкрилася 21 серпня (9 серпня за старим стилем) 1905 року, мала 12 офіційних засідань і закрилася, закінчивши свою роботу 5 вересня (23 серпня) 1905 року підписанням договору про мир і двох додаткових статей до нього.

На конференції японську делегацію очолював міністр закордонних справ Комура Дзютаро і посол у США Такахіра Коґоро, а російську – голова ради міністрів Вітте Сергій Юлійович і посол у США Розен Роман Романович.

Передумови

Незважаючи на військові успіхи, Японія була виснажена у війні, тому японський уряд починаючи з липня 1904 неодноразово намагався через Великобританію, Німеччину і США схилити Росію до переговорів. Цього ж домагалася дипломатія Великобританії, Франції і США, які боялися ослаблення Росії, посилення позицій Німеччини в Європі і Японії на Далекому Сході.

Перша спроба була зроблена японським послом у Великобританії Хаясі в липні 1904 року і повторена ним же після падіння Порт-Артура через німецького дипломата Еккардштейна. При цьому з японської сторони була висунута умова, щоб офіційне прохання про мир було заявлено російською стороною. Російський уряд відкинув цю пропозицію.

Ініціативу у врегулюванні російсько-японських відносин виявила Франція у зв’язку з зацікавленістю в отриманні підтримки Росії через Марокканську кризу (1905). За згодою російського уряду 5 квітня 1905 року французький представник запропонував японському послу в Парижі Мотоно посередництво Франції, попередивши, що Росія погодиться на мирні переговори лише за умови виключення з вимог Японії пунктів про сплату контрибуції і поступки російських територій

13 квітня Мотоно інформував французьку сторону про відмову прийняти ці російські умови.

У зв’язку з прояпонською позицією Теодора Рузвельта, яка надавала Японії величезну фінансову підтримку, японська сторона звернулася за сприянням до США. 18 квітня 1905 року японський посол у США Коґоро Такахіра попросив Рузвельта виступити з пропозицією про мир. Як попередню вимогу американської сторони Рузвельт поставив перед Японією умову – дотримуватись в Китаї принципу “відкритих дверей” і евакуювати по закінченні війни свої сили з Маньчжурії. Японія дала необхідні зобов’язання нотою від 24 квітня 1905 року.

Царський уряд, який відмовлявся до цього йти на поступки, після розгрому російської ескадри в Цусімській битві, прагнучи розв’язати собі руки для боротьби з революцією, яка почалася в Росії, прийняв пропозицію Рузвельта про переговори в Портсмуті, спробувавши при цьому заручитися підтримкою Німеччини (Бйоркський договір). Коли Рузвельт на прохання японського уряду виступив із пропозицією «від свого імені і зі своєї ініціативи» про організацію мирних переговорів, Микола II цю пропозицію прийняв виходячи з позиції «внутрішній добробут важливіший за перемогу».

У ході підготовки до мирних переговорів Японія домовилася про підтримку з боку Великобританії і США. У січні 1905 року Рузвельт і посол Великобританії Дюранд домовилися про передачу Порт-Артуру і Ляодунського півострова Японії. США (секретна японсько-американська угода Кацура-Тафта) і Великобританія (другий англо-японський союзний договір 1905 року) заздалегідь визнали права Японії на Корею.

Портсмутська мирна конференція

9 серпня 1905 року відбулася попередня нарада уповноважених представників Росії і Японії в Неві-Ярді. Справа обмежилася лише коротким

1 2 3 4