Порушення психічних процесів у дітей та методи їх дослідження

Порушення психічних процесів у дітей та методи їх дослідження

 План

  1. Методи дослідження відхилень в особистісному розвитку дітей.
  2. Нейропсихологічне дослідження дітей.

 1. Методи дослідження відхилень в особистісному розвитку дітей.

Аналізуючи психічну діяльність дітей дошкільного, необхідно мати дані про рівень їх рухового та мовного розвитку, особливості функціонування пізна­вальної та емоційно-вольової сфер.

Експериментальна частина патопсихологічного об­стеження проводиться, в ігровій формі. Завдання, спрямовані на виявлення рівня роз­витку пізнавальних процесів, доцільно об'єднувати в один ігровий сюжет. Для цього вводиться персонаж чи ряд персонажів, заради яких виконуються всі зав­дання; для них дитина будує «башту», «паровозик», складає «ялинку» та інші узори з кубиків і т. д. При цьому персонажі беруть участь в оцінці діяльності малюка: радіють при правильному виконанні, засмучуються при неправильному, дають поради, підказу­ють, прохають.

Якщо дитина погано розмовляє, психологу слід супроводити свої висловлювання жестами, пояснюва­ти інструкцію до завдань, показуючи, як це робити. Якщо дитина відволікається, не слухає того, що гово­рить психолог, можна спробувати привернути її увагу за допомогою мови пошепки. При перших ознаках втоми у малюка треба запропонувати йому більш легке завдання або переключити на виконання не­складних фізичних вправ, чи просто дозволити відпо­чити.

Порядок пропонування завдань не має бути фіксо­ваним. Головне, щоб дитина не втрачала зацікавле­ності. Тому слід чергувати експериментальні завдання по направленості та стимульному матеріалу, проводи­ти їх швидко й змінювати одне завдання іншим, якщо в дитини з'являються ознаки нудьги*. Починати об­стеження найкраще з завдань, де мовна активність малюка не обов'язкова, де інструкцію легко подати у вигляді показу

Саме цим вимогам відповідають зав­дання з кубиками та геометричними формами.

Дослідження уваги, сенсомоторної сфери та наочно-дійового мислення у дошкільнят. Дитині пропонують 10 кубиків. Показують побудовану з ку­биків «башту», «потяг», «міст». У три роки дитина сама будує «башту» з дев'яти кубиків, копіює модель «потяга» (чотири кубики в ряд), будує за показом «міст» (один кубик стоїть на двох інших). В три з половиною роки малюк уже сам копіює «міст» з моде­лі й виконує найпростіші завдання з кубиками Кооса, копіюючи їх зі зразка, виконаного з кубиків того са­мого розміру. З п'яти років зразок на папері робиться вже в змен­шеному розмірі. В нормі п'ятирічна дитина повин­на виконати перші шість таких завдань з кубиків Кооса.

Завдання з геометричними формами звичайно по­чинають зі складання трьох перших фігур із методики «Дошки Сегена» (коло, трикутник, квадрат). Завдання слід починати з демонстрації дитині зібраної дошки, яка потім у нього на очах «ламається». Малюка про­сять її «поремонтувати», знайти кожному шматочку своє місце так, щоб стало все рівненько, гладенько. В три роки дитина легко справляється з цим завданням і починає виконувати вже складніші — складання фі­гур з елементів. В чотири роки вона може зібрати перші три з усіх дощок Сегена; в п'ять років виконує всі завдання.

Рівень розвитку тонкої моторики та зорово-просто­рової координації виявляється також у процесі малю­вання. Щоправда, тут слід враховувати ступінь навченості дитини. Якщо дитина раніше ніколи не малювала, а може й не бачила, як тримати олівець, вона навряд чи виконає ці завдання. У три роки дитина копіює зі зразка коло, повторює по показу хрест, малює людину («головонога») без тулуба. В чотири роки може зі

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні