Порушення психічних процесів у дітей та методи їх дослідження
Порушення психічних процесів у дітей та методи їх дослідження
План
- Методи дослідження відхилень в особистісному розвитку дітей.
- Нейропсихологічне дослідження дітей.
1. Методи дослідження відхилень в особистісному розвитку дітей.
Аналізуючи психічну діяльність дітей дошкільного, необхідно мати дані про рівень їх рухового та мовного розвитку, особливості функціонування пізнавальної та емоційно-вольової сфер.
Експериментальна частина патопсихологічного обстеження проводиться, в ігровій формі. Завдання, спрямовані на виявлення рівня розвитку пізнавальних процесів, доцільно об'єднувати в один ігровий сюжет. Для цього вводиться персонаж чи ряд персонажів, заради яких виконуються всі завдання; для них дитина будує «башту», «паровозик», складає «ялинку» та інші узори з кубиків і т. д. При цьому персонажі беруть участь в оцінці діяльності малюка: радіють при правильному виконанні, засмучуються при неправильному, дають поради, підказують, прохають.
Якщо дитина погано розмовляє, психологу слід супроводити свої висловлювання жестами, пояснювати інструкцію до завдань, показуючи, як це робити. Якщо дитина відволікається, не слухає того, що говорить психолог, можна спробувати привернути її увагу за допомогою мови пошепки. При перших ознаках втоми у малюка треба запропонувати йому більш легке завдання або переключити на виконання нескладних фізичних вправ, чи просто дозволити відпочити.
Порядок пропонування завдань не має бути фіксованим. Головне, щоб дитина не втрачала зацікавленості. Тому слід чергувати експериментальні завдання по направленості та стимульному матеріалу, проводити їх швидко й змінювати одне завдання іншим, якщо в дитини з'являються ознаки нудьги*. Починати обстеження найкраще з завдань, де мовна активність малюка не обов'язкова, де інструкцію легко подати у вигляді показу
Дослідження уваги, сенсомоторної сфери та наочно-дійового мислення у дошкільнят. Дитині пропонують 10 кубиків. Показують побудовану з кубиків «башту», «потяг», «міст». У три роки дитина сама будує «башту» з дев'яти кубиків, копіює модель «потяга» (чотири кубики в ряд), будує за показом «міст» (один кубик стоїть на двох інших). В три з половиною роки малюк уже сам копіює «міст» з моделі й виконує найпростіші завдання з кубиками Кооса, копіюючи їх зі зразка, виконаного з кубиків того самого розміру. З п'яти років зразок на папері робиться вже в зменшеному розмірі. В нормі п'ятирічна дитина повинна виконати перші шість таких завдань з кубиків Кооса.
Завдання з геометричними формами звичайно починають зі складання трьох перших фігур із методики «Дошки Сегена» (коло, трикутник, квадрат). Завдання слід починати з демонстрації дитині зібраної дошки, яка потім у нього на очах «ламається». Малюка просять її «поремонтувати», знайти кожному шматочку своє місце так, щоб стало все рівненько, гладенько. В три роки дитина легко справляється з цим завданням і починає виконувати вже складніші — складання фігур з елементів. В чотири роки вона може зібрати перші три з усіх дощок Сегена; в п'ять років виконує всі завдання.
Рівень розвитку тонкої моторики та зорово-просторової координації виявляється також у процесі малювання. Щоправда, тут слід враховувати ступінь навченості дитини. Якщо дитина раніше ніколи не малювала, а може й не бачила, як тримати олівець, вона навряд чи виконає ці завдання. У три роки дитина копіює зі зразка коло, повторює по показу хрест, малює людину («головонога») без тулуба. В чотири роки може зі