Порушення психічних процесів у дітей та методи їх дослідження

підбирають ті малюнки, які можна об'єднати в яку-небудь одну групу. Потім дитину просять підібрати самостійно групу карток за іншою ознакою. Дити­на старша трьох років виконує ці завдання, але часті­ше після двох — трьох спільних з дорослим спроб. Починаючи з чотирьох років малюк легко створює такі групи, причому не тільки адекватні для конкрет­ної ситуації (тобто за конкретно-функціональною оз­накою), а й за родовою ознакою: тварини, меблі, транспорт і т. д. Після п'яти років діти вже можуть дати їм узагальнюючі назви (до чотирьох — шести родових понять). Розуміння змісту нескладних сюжетних картин вияв­ляє особливості процесів осмислення. Дитині пока­зують малюнки з зображеннями знайомих їй об'єктів, дій та часу дії. У три роки дитина правильно називає все, що зображено на малюнку, пояснює, хто та що ро­бить, орієнтується в часі дії. Чотирирічий малюк чітко орієнтується і в порах року. Це свідчить про високий рівень розвитку процесів мислення, що основуються на вмінні аналізувати ряд різнорідних об'єктів, виокрем­лювати в них спільні, істотні для узагальнення ознаки, абстрагуючись при цьому від несуттєвих.

При нормальному розвитку дитини в кінці до­шкільного віку операції мислення, що передують абстрагуванню (аналіз, порівняння, узагальнення), вже виконуються згорнуто.

Ускладнення при встановленні контакту виявляєть­ся в детей із підвищеним рівнем тривожності, загальмованістю, невротичними реакціями. Відхід від кон­такту спостерігається в аутичних дітей. Легкість кон­такту, що поєднується з поверховістю може бути пов'язана з інтелектуаль­ним недорозвитком

Серйозною причиною для більш поглибленого обстеження дитини є відсутність її реакції на похвалу. Це означає, що дитина або не розуміє смислу та значення схвалення, або вона байдужа до оцінки дорослого. Навпаки, різке поліпшення резуль­тативності виконання завдань після похвали властиве невротизованим дітям, що пояснюється зниженням у них емоційного напруження.

Відсутність реакції на зауваження свідчить або про зниження інтелекту або про розбещеність, коли обме­ження та вказівки незвичні для дитини.

Дуже інформативне спостереження за реакцією дитини на труднощі й невдачу в діяльності. Якщо, зіткнувшись із труднощами у виконанні зав­дання дитина почи­нає хаотично перебирати варіанти рішень але все-таки праг­не виконати завдання до кінця, то це свідчить про її невротизованість. Невиправдано гучний дурнуватий сміх або плач спостерігається в цих випадках у дітей з невротичними реакціями, а також у розбещених дітей.

Рухова розгальмованість, що виявляється у відпо­відь на невдачу, свідчить про наявність у дітей міні­мальних мозкових дисфункцій та більш серйозних церебральних порушень. Це виражається в тому, що дитина починає швидко й неадекватно маніпулювати з об'єктами, втрачає мету дій і не доводить виконання завдання до кінця.

Активна відмова від виконання завдання виявляється часто у формі агресивних дій, що руйнують експериментальну си­туацію. Такий тип спостерігається при орга­нічній збуджуваності й патохарактерологічних особли­востях. Пасивна відмова від виконання завдання трапляється в дітей з інертністю психічних процесів Якщо ж дитина, якій більше трьох років, навпаки, постійно звертається до дорослого, весь час питаючи, чи правильно вона виконує завдання, то це може бути ознакою інфантилізму або результатом виховання за типом гіперопіки.

Особливості емоційно-вольової регуляції у до­шкільнят добре виявляються в грі. Починаючи з трьох років діти вже враховують функціональні властивості іграшок, використовують імітуючі дії, можуть викону­вати певну роль у грі. В ході колективних ігор прояв­ляється можливість засвоєння правил гри, цілеспря­мованість і активність, наявність

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні