Порушення уваги

зустрічається в дошкільників — мрійників і фантазерів. Такі діти часто виключаються з уроку, поринаючи в ілюзорний світ. В. П. Кащенко вказує ще на одну причину неуважності — переживання страхів, що заважає зосередитися на потрібному завданні. Нервові, гіперак-тивні і хворобливі діти відволікаються в 1,5—2 рази частіше, ніж спокійні й здорові.
      У кожному випадку нриходиться розбиратися в причинах порушень і будувати індивідуальний план корекції неуважності з їх урахуванням.
      Причиністинно розсіяноїуваги є багато. Найпоширенішими є наступні:
             загальне ослаблення нервової системи (неврастенія),
         погіршення стану здоров'я;
         фізична і розумова перевтома;
         наявність важких переживань, травм;
    емоційне перевантаження внаслідок великої кількості вражень (пози­тивних і негативних);
        недоліки виховання (наприклад, в умовах гіперопіки дитина, яка одер­жує занадто багато словесних указівок, великий обсяг інформації, звикає до постійної зміни вражень, і її увага стає поверхневою, не формується спосте­режливість, стійкість і концентрація уваги);
        порушення режиму праці й відпочинку;
        порушення дихання (причиною порушення правильного дихання мо­жуть бути аденоїди, хронічні тонзиліти і т. ін. ;. дитина, яка дихає ротом, дихає неглибоко, поверхово, її мозок не збагачується киснем, що негативно впливає на працездатність, низька працездатність заважає концентрації її уваги на об'єктах і викликає неуважність);
        надмірна рухливість.
      Надмірна рухливість уваги —постійний перехід від одного об'єкта до іншо­го, від однієї діяльності до іншої за низької ефективності.

Інертність

      Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок.
      У дитячому віці дуже часто помічається неуважність. Неуважність вима­гає корекції, якщо перераховані нижче ознаки спостерігаються в дитини про­тягом шести і більше місяців:
        невміння зосередитися на деталях, помилки через неуважність;
        нездатність утримувати увагу і вслухатися в звернену до нього мову;
         часте відволікання на сторонні подразники;
        безпорадність у доведенні завдання до кінця;
             негативне ставлення до завдань, які потребують напруги, забудьку­ватість (дитина не здатна утримати в пам'яті інструкцію до завдання упро­довж його виконання);
         втрата предметів, необхідних для виконання завдання.

Список використаної літератури 

  1.  Запорожец А. В. Избранные психологические труды. В двух томах. М. Просвещение, 1986г.
  2.  Лейтес Н. С. Умственные способности и возраст. М. Педагогика, 1971г.
  3. Баєв Б. Ф. Психологічне вивчення учнів. – К. : Рад. шк. ,1977.
  4. Басика С. З. , Бугриненко Е. А
    Особенности  психичес-кого развития  детей 6-7 летнего возраста. М. , 1988
  5. Выготский Л. Педагогическая психология. - М. , 1991.
  6. Коломинский. Человек: психология М. : “Просвещение”, 1986.
  7. Костюк Г. С. Вікова психологія, К. : Рад. шк. , 1976.
  8. Немов Р. С. Психология. Т. 2, Т. 3. – М. , 1990.
  9. “Общая психология (курс лекций). Составитель И. Е. Рогов. Москва “Владос”, 1998 г.

10. Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології. М, 1940

11. Рогов Е. Настольная книга практического психо-лога в образовании, М. : Владос. , 1996.

1 2 3 4