Порядок оформлення заявки на винахід

окремих пунктів.

Європейська система побудови патентної формули є найпоширенішою. Вона застосовується в більшості європейських країн, у міжнародній заявці і заявці на європейський патент, а також в Японії. В її основу покладена німецька система, яка розроблена відомим патентоводом Гартінгом у 80-х роках ХІХ ст. Гартінг вважав, що всі ознаки, які характеризують винахід, можна розділити на відомі до створення винаходу і нові, запропоновані винахідником. Крім цього, він запропонував характеризувати винахід обмеженою кількістю ознак, необхідних і достатніх для здійснення винаходу, що виноситься в окреме формулювання. Це давало можливість сформувати межі дії патентів, що до того ж виключало невизначеність при встановлені прав патентоотримувача. Формула, що побудована за європейською системою, складається із двох частин - обмежувальної і відмінної, розділених між собою словосполученням типу «відрізняються тим, що. . » В обмежувальній частині наводяться суттєві ознаки винаходу, що збігаються з ознаками найближчого аналога, відомого із рівня техніки (прототипу), в відмінній - суттєві ознаки, котрі відрізняють винахід від прототипу.

Основною особливістю європейської системи є те, що у формулі виділяються відмінні ознаки винаходу. Тому європейську патентну формулу називають формулою з виділеною новизною. Завдяки такій структурі формула, окрім правового навантаження, що пов'язане з визначенням об’єму прав патентоутримувача, додатково має також інформаційне навантаження, демонструючи внесок охарактеризованого в ній винаходу в рівень техніки.

Однак в більшості європейських країн формула може бути складена без розділення на обмежувальну і відмінну частини при умові, якщо вона характеризує:

- індивідуальну хімічну сполуку;

- штам мікроорганізму, культури клітин, рослин і тварин;

- застосування раніше відомого пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенням;

- винахід, який не має аналогів

Формула винаходу складається, як це було вже зазначено вище (див. параграф 4. 3. ), або у вигляді одного пункту (одно ланкова формула), або у вигляді двох і більше пунктів (багатоланкова). Одноланкова формула застосовується для характеристики одного винаходу сукупністю суттєвих ознак, що не мають розриву або уточнення відповідно до поодиноких випадків його виконання або використання. Багатоланкова формула винаходу застосовується для характеристики одного винаходу з розвитком або уточненням сукупності його суттєвих ознак стосовно до поодиноких випадків виконання або використання винаходу або для характеристики групи винаходів.

Іще одна особливість європейської системи заключається в побудові багатоланкової формули, її структури. В такій формулі розрізняють незалежні пункти, що мають самостійне правове значення, і залежні, що не мають такого значення. Багатоланкова формула, що характеризує один винахід, має один незалежний пункт і наступні за ним - залежні. Залежний пункт формули характеризує різні конкретні форми виконання об’ єкту винаходу і включає ознаки, котрі розвивають і уточнюють ознаки незалежного пункту. Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, містить декілька незалежних пунктів (за кількістю винаходів у групі), а також підпорядковані їм залежні пункти.

Самостійне правове значення має тільки незалежний пункт. Використання ознак винаходу, що розкриті у залежних пунктах, не порушують патенту, якщо не замінюються ознаки, що викладені в незалежному пункті.

Американська система побудови патентної формули суттєво відрізняється від європейської за принципами будови як окремого пункту, так і формули в цілому.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні