Пошук альтернативної цивілізації

Пошук альтернативної цивілізації

         Людству, яким ми його знаємо з часів писемної історії, притаманно шукати шляхів до кращого життя, мріяти про вищі, досконалі світи, де відсутні страждання, а щастя людини є неруйнівним. На всіх континентах, серед усіх людських рас ми зустрічаємо схожі за своїм змістом міфи про прадавні часи “золотого віку”, коли на Землі панували мир і справедливість, а люди були могутніми героями, шляхетними у своїх думках та вчинках. Той “золотий вік” минув, світову гармонію було порушено, людству довелося пережити велетенську катастрофу, після якої у колективній пам’яті утрималися лише окремі та уривчасті спогади про втрачене райське життя. Але, попри все, людей ніколи не покидали сподівання відродити на Землі втрачену гармонію та повернути життя знов до досконалого й щасливого “золотого віку”. Більшість великих духовних традицій (міфологічних, релігійних, філософських) побудували на цьому людському сподіванні базові принципи свого світорозуміння. На протязі тисячоліть вони надихали людство на титанічні зусилля у напряму перебудови гріховного і несправедливого світу. Грандіозні культурні надбання, що отримані людством за ці тисячоліття для всіх нас є наявними. Але очікуваний “золотий вік” так і не повернувся до людей, кінець несправедливого світу не настав. Більше того, навіть й ера соціального прогресу, що була пов’язана з великими ідеями європейського Просвітництва, і на яку ми всі так сподівались, йде до свого занепаду. Її цивілізаційний потенціал, як то ми вже добре розуміємо сьогодні, близький до вичерпання

Колективне підсвідоме людства схвильовано сигналізує про апокаліптичні передчуття всесвітнього кінця. Та й науковці у своїх прогнозах все частіше роблять припущення щодо великої ймовірності глобальної цивілізаційної катастрофи. (Йдеться, перш за все, про західну цивілізацію). Як прийнято казати, людство підійшло до поворотного пункту своєї історії. Виглядає так, що пошук цивілізаційних альтернатив стає для людини життєвою необхідністю.

         Чи існують на сьогодні якісь суто наукові підстави шукати альтернативу сучасній західній цивілізації? Чи не є її лідерство на протязі останніх 5 століть цілком закономірним? Що може завадити її подальшому розвитку? Що може бути їй дійсною альтернативою? Невже серед серйозних науковців хтось у здоровому глузді візьметься доводити, що нове техногенне супер суспільство з його глобальним ринком, транснаціональними корпораціями та наддержавними політичними інституціями не є тим очікуваним універсальним загальнолюдським шляхом у омріяне щасливе майбутнє? Чи не є прагнення історичної альтернативи лише результатом розгубленості та безплідних ірраціональних фобій сучасної людини, що не знає як пристосуватися до жорстких ритмів сьогодення? Може ці підсвідомі передчуття жахливих катастроф, що пронизують собою сучасну масову культуру, нічого не варті, якщо дивитися на них з позицій наукової об’єктивності? Ми вважаємо, що пошук альтернатив - то не порожня розвага інтелектуалів і не соціальна фантастика, а життєво необхідна сучасному людству міждисциплінарна галузь наукових досліджень. Фахівцями, що не є заангажованими владою, вже напрацьовано у цій галузі значний масив науково-достовірних даних. Основні висновки із цих даних, хоч і мають деякі розбіжності у своєму тлумаченні, збігаються у головному: світове мультицивілізаційне суспільство, що завершує своє формування як глобальна ринкова система під шаленим тиском з боку західної техногенної цивілізації, переживає глибинну кризу. Той шлях історичного розвитку людства, що починаючи з часів неоліту має у своїй основі привласнюючий спосіб виробництва життєвих благ, практично вже вичерпав свій буттєвий потенціал і потребує термінової корекції. Реформи,

1 2 3