Пошук вторинної інформації в економічних дослідженнях

і розв'язання його завдань. Вона є доказом обґрун­тованості наукових положень дисертації, їх достовірності й новизни.

Достовірність — це достатня правильність, те, що не ви­кликає сумнівів, доказ того, що названий результат (закон, за­кономірність, сукупність фактів та ін. ) є істинним, правдивим. Достовірність — це повторюваність результату за одних і тих же умов при багатьох перевірках на багатьох об'єктах.

Достовірність результатів і висновків дисертації обґрун­товується експериментом, логічним доказом, аналізом літе­ратурних та архівних джерел, перевіркою на практиці. Розріз­няють три групи методів доказу достовірності: аналітичні, експериментальні, підтвердження практикою.

Аналітичні методи належать до найважливіших методів наукового пізнання, їх суть — доказ результату (закону, за­кономірності, формули, поняття) через логічні, математичні перетворення, аналіз статистичних даних, опублікованих і неопублікованих документів. Суть експериментальних ме­тодів перевірки достовірності полягає в проведенні наукових дослідів і порівнянні теоретичних та експериментальних ре­зультатів. При зіставленні наукового результату з практи­кою необхідний збіг виведених у теорії положень з явищами, що спостерігаються в практичних ситуаціях.

Опис процесу дослідження — основна частина дисертацій­ної роботи, в якій подається огляд основних джерел з теми дослідження, висвітлюються методика і техніка досліджен­ня з використанням логічних законів і правил. Важливим є вибір методів дослідження, які є інструментом у добуванні фактичного матеріалу або первинної наукової інформації і виступають необхідною умовою досягнення поставленої в дисертації мети.  

Загальна схема процесу збору та аналізу наукової інформації

Підсистема інформації про об'єкт (предмет) досліджен­ня — це систематична діяльність з отримання інформації, необхідної для вирішення його мети і завдань. До неї вхо­дять відбір джерел з теми дослідження, їх аналіз, вибір ме­тодів, збір даних, їх обробка та аналіз для отримання інфор­мації (первинної і вторинної) для вирішення конкретної проблеми. Детальніше цей процес можна подати у вигляді схеми (рис. 1).

Для отримання потрібної інформації з певної теми необ­хідна реалізація таких етапів (часткових дій).

1.      Розробка концепції дослідження.

1. 1.   Визначення мети і завдань дослідження.

1. 2.   Постановка проблеми.

1. 3

  Формування робочої гіпотези.

1. 4.   Визначення системи показників.

2.       Отримання та аналіз вторинної інформації.

3.      Отримання та аналіз емпіричних даних.

3. 1.   Розробка інструментарію для дослідження.

3. 2.   Процес отримання даних.

3. 3.   Обробка та аналіз даних.

4.      Формування основних висновків і оформлення резуль­татів дослідження.

4. 1.   Підготовка висновків і рекомендацій.

4. 2.   Оформлення результатів дослідження.

Процес накопичення та обробки наукової інформації вклю­чає такі складові:

  визначення проблеми — формування об'єкта (пред­мета) дослідження. Слід провести попередню проробку, тоб­то чітко визначити тему, використовуючи неформальний аналіз. Потім — підсумкове дослідження, тобто структу-рований збір даних та аналіз для вирішення конкретного завдання;

  аналіз вторинної інформації (тобто опублікованої інформації з теми дослідження);

  отримання первинної інформації (тобто тільки отри­маних даних для вирішення конкретного завдання чи пи­тання);

  висновки і рекомендації (тобто висновки, отримані на основі аналізу літературних джерел і зібраних даних);

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні