Пошук вторинної інформації в економічних дослідженнях

style="font-size: використання результатів (можливість використання результатів як нині, так і в перспективі).

Таким чином, підсистема інформації включає планомірне збирання, обробку, аналіз та узагальнення як первинної, так і вторинної наукової інформації з теми дослідження. Кожна зі складових збору та обробки інформації з теми має свої особливості. Тому зупинимося на них детальніше.  

Пошук вторинної документної інформації з теми

Знання опублікованих (вторинних) джерел інформації з теми дослідження — неодмінна умова забезпечення якості наукового дослідження. Воно дає змогу глибше осмислити науковий матеріал, що міститься в опублікованих працях інших учених, оскільки основні питання проблеми майже завжди викладено в більш ранніх дослідженнях.

Пошук, обробка та аналіз опублікованих джерел дають змогу виявити рівень дослідженості конкретної теми, підго­тувати огляд літератури з теми, створити список використа­них джерел (приблизно 200—250 назв).

Для складання списку джерел з вибраної теми доцільно використовувати наявні в бібліотеках систематичні ката­логи, в яких назви творів розташовані за галузями знань; абеткові каталоги, в яких картки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв; предметні каталоги, що містять назви творів із конкретних проблем і питань; різноманітні бібліографічні й довідкові видання (по­сібники і покажчики з окремих тем і розділів), виноски і посилання в монографіях, підручниках, енциклопедіях, енци­клопедичних словниках та ін. Слід виявити основні періо­дичні видання з вибраної проблематики. Відбираючи основні матеріали, слід звернутися до покажчиків статей, опубліко­ваних протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожний рік видання.

Далі слід створити картотеку (або список) літературних джерел з теми. Добре складена картотека (список) навіть при побіжному перегляді назв джерел допомагає охопити тему в цілому. На її основі можна вже на самому початку дослі­дження уточнити структуру дисертації

Перегляду повинні підлягати всі види джерел, зміст яких пов'язаний із темою дисертаційного дослідження. До них належать матеріали, опубліковані в різноманітних вітчизня­них і зарубіжних виданнях; неопубліковані документи (звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські робо­ти, дисертації, депоновані рукописи, звіти фахівців про між­народні відрядження, матеріали закордонних фірм та ін. ), офіційні документи.

Визначення стану вивченості теми доцільно розпочинати зі знайомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи (опублі­ковані, неопубліковані), найсуттєвіші сторони їх змісту. Інфор­маційні видання на відміну від звичайних бібліографічних посібників включають не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться. Крім оператив­ності, їх характеризують новизна поданої інформації, повно­та охоплення джерел і наявність довідкового апарату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.

Інформаційні видання випускають інститути, служби нау­ково-технічної інформації (НТІ), центри інформації, бібліоте­ки. Вони охоплюють усі галузі народного господарства.

До основних інститутів і організацій України, які здійсню­ють централізований збір і обробку основних видів опублі­кованих документів, належать: Книжкова палата України, Український інститут науково-технічної та економічної ін­формації (УкрІНТЕІ), Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського та інші бібліотечно-інформаційні уста­нови загальнодержавного або регіонального рівня.

У Росії мережа цих установ об'єднана в Державну систе­му науково-технічної інформації (ДСНТІ), яка здійснює цен­тралізований збір та обробку основних видів документів: обробку російської і закордонної літератури з природни­чих і технічних

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні