Постмодерні риси художнього світу Й. Бродського

Постмодерні риси художнього світу Й. Бродського 

ЙОСИП БРОДСЬКИЙ

(1940-1996)

- російсько-американський поет, перекладач, драматург, автор есе та літературно-критичних статей, лауреат Нобелівської премії. Його постмодерністська лірика розвивала традиції інтелектуально-філософської поезії XX ст.

Ще за життя Й. Бродський зажив слави не просто класика, а «Гуллівера» сучасної поезії. На людей, що з ним спілкувалися, він справляв враження масштабної особистості. Це певною мірою визначило і його долю - неординарну і водночас співзвучну біографіям дисидентів 60-70-х років.  

СТОРІНКАМИ ЖИТТЯ МИТЦЯ

Йосип Олександрович Бродський народився 24 травня 1940 р. у Ленінграді (тепер - Санкт-Петербург). Чудові архітектурні ландшафти міста, задуманого колись Петром І як «вікно в Європу», традиції російської культури «Срібної доби», що жевріли тут, попри усі намагання тоталітарного режиму винищити її носіїв, вирування літературного життя, зумовлене лібералізацією радянського суспільства за доби «відлиги», - таким було духовно-культурне тло поетичного становлення митця. Згодом образ Ленінграда посів важливе місце у його художньому світі.

Отримавши неповну середню освіту, Бродський деякий час працював фрезерувальником, кочегаром, санітаром, був колектором* у геологічних партіях. Паралельно він займався самоосвітою, вивчав іноземні мови. Надзвичайна цілеспрямованість і надзвичайна ж обдарованість зробили його вже у віці двадцяти чотирьох років освіченою людиною, яка володіла кількома іноземними мовами і розбиралася у тонкощах російської, польської та англомовної поезії.

Віршувати Бродський почав у шістнадцять років. Перший його надрукований вірш датується 1957 р. А вже за рік він став відомим серед цінувальників поезії як автор творів «Єврейський цвинтар біля Ленінграда» та «Пілігрими».

На запитання своїх прихильників щодо моменту, коли він усвідомив власне мистецьке покликання, Й

Бродський зазвичай іронічно відповідав по-різному. Наприклад, так: «Та я й досі не усвідомлюю», або: «З минулої суботи», або: «Відносно нещодавно». Проте близькому своєму другові, поету Є. Рейну, одного разу відверто розповів, що поштовхом до віршування для нього стала книжка російського поета XIX ст. Є. Баратинського, на яку він випадково натрапив у книгарні Якутська: «. . . коли я знайшов і прочитав цю книжку, я все збагнув: ось чим треба займатися». Однак навіть і тоді, коли Бродський вже серйозно займався літературною творчістю, перед ним все одно поставало питання, чи є він насправді поетом (до речі, замислитися над цим його спонукав той самий Баратинський). Якщо так, міркував молодий чоловік, то слід і жити так, як поет.

Життя не забарилося надати йому таку можливість. Виступаючи з публічними читаннями своїх віршів та перекладів, Бродський привернув до себе увагу «компетентних органів» як політично неблагонадійна особа. Підозру викликали його поезії: створені ніби поза координатами радянської дійсності, вони повністю ігнорували «політику партії та уряду» у царині літератури, ба навіть полемізували з примітивно-оптимістичним світоглядом, нав'язуваним свідомості громадян СРСР панівною ідеологією. Утім, мабуть, ще більше дратував охоронців режиму сам молодий автор - своєю духовною незалежністю, нонконформізмом, небажанням рахуватися з загальноприйнятими правилами гри.

Я. Гордін, літератор і друг юності Й. Бродського, згадує: «Визначальною рисою Йосипа у ті часи була абсолютна природність, органічність поведінки. Наважуюся стверджувати, що він був найвільнішою людиною з-поміж нас

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні