Повчання Володимира Мономаха

світу, мої сини; майте в собі любов, бо ж ви брати від одного батька й матері. Коли будете в любові між собою, Бог буде у вас і покорить* вам ваших ворогів, і мирно житимете, а коли житимете в ненависті, в сварках і воюючи з собою, то погибнете самі й погубите землю своїх батьків та дідів, яку ми придбали нашою великою працею" і т.д.

У „Повчанні” Володимир Мономах признається сам до користування Псалтирею, зазначуючи, що її відкрив і зібрав любі думки її. І не диво, бо тяжко найти в Святому Письмі таку другу книжку, де молитва була б така   щира,   така   чистосердечна   розмова   з   Богом,   де  той, хто молиться, відкривав би Богові так явно, так просто своє серце, де б в найсумніших словах, які межують з розпукою, звучала така сильна певність, що Бог опора й захист переслідуваних і терплячих, що він не покине праведника. Правдоподібно Володимир Мономах користу­вався також обома „Повчаннями" зі Святославового Збір­ника 1076 р., далі йому були відомі „Пролог", „Паримійник", „Бесіди на Шестоднев" Василія Великого — Івана Ексарха, проповіді Анастасія Синайського, Завіти дванадця­ти патріархів тощо. Находився під особливим впливом богослуження першого тижня великого посту.

Характер. Володимир Мономах оминав притчі й толкуванння, зате любив сентиментально-ліричні місця. Лю­дяність, гуманність — це основна риса його вдачі. Недурно в уривкові листа до Олега, за якого ук­раїнська держава згідно з „Словом про похід Ігоря" засіялася усобицями, писав Володимир Мономах: „Не хочу я лиха, але добра хочу братії й українській землі". Відзначаючися з природи поетичним хистом і користуючися поетичними джерелами, автор „Повчан­ня" пише до Олега про свою повдовілу невістку: „А мою невістку післати До мене, щоб я приголубив її й оплакав мужа її й те весілля їх замість пісень... А для Бога пусти її до мене швидко. Й сяде, як горлиця на сухім дереві, жаль виливаючи"... Нічого не зміняє в річи, що це позичка з толковань на Псалтирю. З подібним мотивом зустрінемося в плачі Ярославни в „Слові про похід Ігоря".

 

1 2 3 4 5 6