Поєднання етнічного та релігійного аспектів в Православ'ї в Україні

релігійного календаря було те, що він був міцно пов'язаний з природою, а зокрема з хліборобством цілого року. І хоча сталої дати вони не мали і справлялися в залежності від погодних умов, але завжди святкування співпадало з певними хліборобськими заняттями. В час християнізації більшість цих свят приєдналися до певних днів святкування тих чи інших християнських свят і культу святих. Боротьба християнства з стародавніми обрядами велася Церквою на протязі усієї історії, але викоренити їх повністю так і не вдалося. Хоч і в зміненій формі вони залишилися тісно переплетеними з християнством. Яскравим прикладом такого поєднання є дні пам'яті християнських святих які набували серед народу як покровителі сільського господарства, робітничих ремесел, торгівлі, рибальства. Запорукою молитви деяких святих були добра погода, своєчасний дощ, багатий і щедрий врожай. Деякім святим приписувалась особлива можливість бути заступниками не тільки в житті і побуті, але і після смерті віруючої людини. Такі прояви молитовного звернення являють місце і в язичницькій культурі. Наприклад, культ Перуна забувався дуже повільно і не забувся зовсім, але був перенесений на святих громовиків: Іллю, Михайла та інших. На його місце постало кілька громових свят: Гавриїла, Кирика, тріскучої Анни, Пеликопа - Пантелеймона. Найпопулярніший тогочасний громовик - це Ілля. Він їздить по небу в вогняній колісниці і веде боротьбу проти сил зла. Свято Іллі на Гуцульщині зветься "горомовим Святом". Володарем блискавки часто називають Паликопа (Пантелеймона) чи Палія. За повір'ям Архангел Михаїл під час грози проноситься на крилах по небу та полює на злу силу
Також язичницький бог Велес ("скотій бог") став уособленням святого Власія, пам'ять котрого Церква згадує 11 лютого. Згідно його життєпису знаємо, що святий Власій був зразковим пастухом, чому і став на зміну попереднього покровителя стад Велеса. У Новгороді на місці де стояв ідол бога Велеса, пізніше була побудована церква святого Власія, як покровителя худоби. Широко знаний був і божок Купайло, що серед літа мав гучне свято. Це був бог плодючості земних плодів, радості, згоди та любові, але з приходом християнства Купайло поєднався із святом Івана Хрестителя, і став Іваном Купайлом. Також давні пам'ятки не раз згадують ще й про Рожаниці - богинь людської Долі. Це були феї котрі появлялися при народженні дітей. У нас Рожениці святкувалися на другу Пречисту, на народження Богородиці (8 вересня) і це певною мірою пов'язало їх з Різдвом Богородиці.

Християнські святі з часом набувають собі зовсім нової функції. Так наприклад Іван Хреститель, що в пустині годувався дикім медом та акридами, з часом став покровителем бджіл. Значно пізніше покровителем бджільництва стали святі Зосима й Саватій Соловецькі. Багато інших святих набули собі особливої сили, наприклад свята Варвара рятує людей від наглої смерті, святий Миколай рятує потопаючих на водах, святий великомученик Воніфатій зцілює від запоїв, святий Пантелеймон взагалі цілитель, і т. ін.

Ще до християнського часу в нас святкували П'ятницю і нічого в цей день не робили в полі, а ні в дома. За християнства почитання п'ятниці значно збільшилося як дня Христової муки й смерті, і злилося з святою Параскевою, пам'ять котрої святкується 28 жовтня, і вже постала Параскева - П'ятниця.

Взагалі християнство принесло на

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні