Позиція католицьких церков на проблеми біоетики

проникли в традиційні морально-етичні сімейні норми і порядки, зауважує про «нове розуміння гідності жінки і її місця в суспільстві».

Етико-медичні питання, які в першу чергу хвилюють Римо-католицьку Церкву - це досить широка практика абортів (в тому числі проблеми, що стосуються розвитку ембріона), використання стовбурових клітин, репродуктивні технології, сурогатне материнство, евтаназія, як проблема з багатьма знаками питання, трансплантація органів, самогубство та ряд інших.

Моральне вчення Римо-католицької Церкви базується на тому принципі, що людина є найдосконалішою істотою, створеною за подобою Божою, а людське життя є даром Всевишнього, а тому ніхто не має права змінювати процес людського фізичного існування - від зачаття до останнього подиху, навіть сама людина по відношенню до самої себе. Постійно наголошуючи на людській неповторності, індивідуальності та особливості, католицька Церква все частіше підіймає питання жіночого феномену, а також акцентує увагу на розумовому, чуттєвому та інтуїтивному потенціалі жінки, яка може внести реальний внесок в поглиблення людської моральної самосвідомості. Залучення жінок в процес діяльності із збереження фізичної та моральної людської цілісності сприятиме все глибшому вирішенню біоетичих питань. До жінки ще й тому особлива увага, що Католицька Церква надає важливої ваги питанню абортів та репродуктивних технологій. Небайдужість Церкви до цих проблем виражається в постійному піднятті цих актуальних питань в різних документах, статтях, виступах, засобах масової інформації.

Детально розглядаючи всі етапи розвитку людини, все ж особлива увага приділяється саме початку життя, починаючи з ембріонального розвитку. Створюється життя разом, як чоловіком, так і дружиною, однак особлива місія надається жінці, як суб'єкту, що виношує та дає життя новій людині і яка назавжди стане найближчою істотою для дитини

Перш за все слід розглянути можливо найактуальнішу проблему біоетики — аборт. Питання відрізняється складною делікатністю і тим, що ведеться діалог не тільки між лікарем і пацієнтом, а ще й з новим життям. Досить довгий час ставилось питання про те, ким потрібно вважати ембріон? Католицька Церква однозначна в своїй відповіді: «Ембріон — не просто якийсь біологічний об'єкт, а, від своєї найпершої миті, ембріональна форма людського життя з генетичною спадковістю, притаманними лише людині диференційними динаміками, біохімічними та метаболічними характеристиками».

Відтак відповідь католицизму щодо штучного переривання вагітності — ні! Кожне людське життя має в Божому задумі окреме покликання, яке ніколи не є ізольованим, а має значення також для інших людей, зазначають священики, й різко засуджують дії суспільства щодо легалізації абортів: «Спільне добро, про яке має дбати держава, повинно включати визнання і юридичну охорону людських прав, а серед них першого - права на життя. Треба змінити закон про аборт».

Звичайно, існує ряд нюансів — це євгенічний, терапевтичний аборти, переривання життя, яке було зачате внаслідок насилля. Церква закликає в будь-якому, навіть в найважчому випадку, зберегти новозароджене життя (така гуманна позиція дуже розходиться з позицією держави, в нашому випадку України, в якій здійснення аборту є узаконеним). Крім того, Церква намагається розповсюджувати інформацію про можливу серйозну загрозу здоров'ю жінки, яка вчинила аборт, і не тільки фізичному, а й духовному. Останнє є набагато вразливішим, Церква говорить про важку травму, яка не вилікується ніколи і зобов'язує священика допомагати жінкам, які

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні