Право біженців в міжнародному праві
Запит про екстрадицію біженця, визнаного УВКБ ООН
56. Так само, якщо УВКБ ООН визнало розшукувану особу біженцем в рамках свого мандата з міжнародного захисту,83 то це має прийняти і запитувана Держава. Рішення УВКБ ООН про визнання означає, що зацікавлена особа потребує і має право на міжнародний захист згідно зі стандартами, встановленими в Конвенції 1951 р. З огляду на мандат УВКБ ООН з міжнародного захисту і, зокрема, контрольну функцію Управління, встановлену в Статті 35 Конвенції 1951 р. і Статті 1 Протоколу 1967 p. , а також у пункті 8(а) Статуту 1950 p. , такі рішення повинні належним чином враховуватися у ході екстрадиційного провадження. 84
2
57. УВКБ ООН вважає, що Держави, у цілому, повинні уникати розкриття інформації про статус біженця особи органам іншої Держави, якщо тільки зацікавлена особа не дала прямої згоди на обмін
такою інформацією. Це особливо актуально, коли інша Держава є країною походження біженця і подає запит про особисті дані цього біженця, а також будь-які елементи, що стосується його чи її заяви про притулок, включаючи сам факт подання заяви про притулок. Розкриття такої інформації без законних підстав, чи розкриття більшого обсягу інформації, ніж потрібно для даної мети, буде порушенням права біженця на захист приватного життя. 85 Це може також поставити під загрозу безпеку біженця чи осіб, пов'язаних з ним або нею. 86
58. Держави зобов'язані забезпечити конфіденційність інформації, що стосується заяви про надання статусу біженця особі, також у ході своїх взаємодій у контексті провадження, що може призвести до екстрадиції біженця. У таких випадках законний інтерес Держави, що подає запит, в переслідуванні осіб, які вчинили кримінальні діяння, може виправдати розкриття певних даних про особу. Однак запитувана Держава повинна розглянути можливі ризики для захисту, що можуть виникнути внаслідок обміну інформацією про розшукувану особу з органами Держави, що подає запит, особливо якщо остання є країною походження біженця. 87 Згідно зі своїми зобов'язаннями із захисту в рамках міжнародного права щодо біженців і прав людини, а також загальним принципом захисту даних, запитувана Держава може утриматися від передачі будь-яких особистих даних та/або іншої інформації Державі, що подала запит, або розкрити обмежену інформацію, залежно від обставин. 88 Вимога конфіденційності має задовольнятися на всіх етапах екстрадиційного процесу, включаючи повідомлення Державі, що подала запит, підстав для відмови в екстрадиції біженця. На думку У ВКБ ООН, участь органів, що займаються притулком, в ухваленні рішення про розкриття інформації про біженця в контексті екстрадиційного провадження украй важлива для того, щоб належним чином врахувати потреби розшукуваної особи в міжнародному захисті. 89