Право біженців в міжнародному праві

для захисту даної особи. Залежно від обставин, це може включати втручання в роботу органів влади запитуваної країни на дипломатичному рівні чи в контексті екстрадиційних процедур, прямо чи через юристів або інших осіб, що діють від імені особи, якою займається Управління. УВКБ ООН може вживати відповідних заходів, навіть якщо законодавс­тво, що регулює екстрадиційне провадження запитуваної Держави, не передбачає формальної ролі Уп­равління. Повноваження УВКБ ООН діяти від імені осіб, що входять до його компетенції, і які стали предметом запиту про екстрадицію, випливає зі Статуту Управління 1950 p. , а також його контролюю­чої функції, встановленої в Статті 35 Конвенції 1951 p. , Статті 1 Протоколу 1967 р. і пункті 8а Статуту УВКБ ООН. У рамках цих положень Держави повинні також надавати УВКБ ООН інформацію з цих справ. 97 Крім того, біженцям чи шукачам притулку, щодо яких був поданий запит про екстрадицію, слід дозволити зв'язатися з УВКБ ООН та/або кваліфікованими НУО і юристами, що надають юридичні консультації. 98

ПРАВО НА ЗАХИСТ БІЖЕНЦІВ І ЕКСТРАДИЦІЯ

A. Загальні міркування

71. Як відзначалося вище, інформація, отримана в контексті екстрадиційного провадження щодо шукача притулку, може вплинути на його чи ЇЇ право на міжнародний захист. " Органи, відповідальні за притулок, при розгляді заявки особи, що також є об'єктом запиту про екстрадицію, повинні ретельно перевірити висновок Держави, що подає запит, про те, що розшукувана особа брала участь у кримі­нальній діяльності. Також необхідно враховувати будь-яку іншу інформацію, що стосується причин і обставин втечі заявника, а також наслідків його чи її повернення у країну походження, визначаючи, чи потребує і чи заслуговує шукач притулку міжнародного захисту як біженець.

72

Питання права на статус біженця можуть також виникати в результаті екстрадиційного про­вадження щодо біженця. Залежно від обставин, це може призвести до повторного розгляду статусу біженця розшукуваної особи в рамках провадження по скасуванню чи анулюванню статусу.

73. В усіх таких випадках достовірність інформації, пов'язаної з запитом про екстрадицію, а також її значення для критеріїв придатності для одержання статусу біженця має оцінюватися у світлі всіх обста­вин справи. 100 Крім того, процедури визначення притулку, а також процедури, що можуть призвести до скасування чи анулюванню статусу біженця, повинні включати повні процедурні гарантії. У наступних розділах розглядаються матеріально-правові і процедурні питання, що виникають при розгляді права на статус біженця у справах, що включають запит про екстрадицію.

B. Визначення статусу біженця у справах, що стосуються екстрадиції

1. Матеріально-правові вимоги

«Включення»у визначення біженця Статті 1А(2) Конвенції 1951 р.

74. Вирішуючи питання, чи має шукач притулку, екстрадицію якого вимагають органи влади його чи її країни походження, право на одержання статусу біженця, органи, відповідальні за притулок, по­винні оцінити, чи намагається дана особа сховатися від законного переслідування чи покарання за кримінальні діяння, чи від неправомірного переслідування в цій країні. Якщо буде встановлено, що заявник переховується від правосуддя, а не від переслідування, то він чи вона не відповідає визначен­ню біженця, даному в Статті 1А(2) Конвенції 1951 р. (критерії «включення»), і його чи її заява має бути відхилена. 101

75. Особи, що ухвалюють