Право працівника на оплату праці та його захист

КК України посадові особи притягуються до кримінальної відповідальності - виправні роботи на строк до 1 року або позбавлення права займати певні посади на строк до 3 років.

При звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник не працював у день звільнення, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення працівником вимоги про розрахунок. При виникненні спору в усякому випадку має бути виплачена не оспорювана частина зарплати.

Згідно зі ст. 117 КЗпП власник підприємства повинен виплатити звільненому працівникові його середній заробіток за весь час затримки зарплати з вини власника по день фактичного розрахунку. У випадку, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір заборгованості зменшується на суму зарплати, одержаної за новим місцем роботи.


Список використаної літератури

 

  1. Конституція України, Київ, Юрінком, 1996 р.
  2. Кодекс законів про працю. К. : Тов-во "Знання". - 2004
  3. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами /Упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко. - К. : Істина, 2001. - 800 с.
  4. Відповідальність за порушення законодавства про оплату праці, передбачена в ст. 36 Закону України Про оплату праці // Профспілкова газета. - 1996. - 19 червня.
  5. Гаєвський І. Трудове законодавство- основні контури // Праця і зарплата. - 1992. - № 5.
  6. Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці // Право України. - 1997. № 12. - С
    60-70.
  7. Жигірь А. К. Особливості організації оплати паці на підприємствах//Україна: аспекти праці. – 1997. - №5. – с 18-21
  8. Костишина Т. Еволюція форм заробітної плати в Україні в перехідний період//Україна: аспекти праці. – 1997. - №8. – с 22-25
  9. Костишина Т. Мотиваційні основи оплати праці на підприємствах торгівлі різних форм власності // Україна: аспекти праці. — 1998. -- № 2. — С. 19
  10. Лінецький С. Соціальні виплати // Юридичний вісник України. — 1998. — № 4. — С. 3
  11. Лобатюк В. Реформа оплати праці в Україні. Недоліки і помилки // Праця і зарплата. - 1994. - № 9.

 

 

 

 

 

 

?ач?k? ??????о неправдивого висновку і відмовлення без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також можливістю призначення повторної судової експертизи. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку викладені в ст. 4 Закону, згідно з якою:

 

"Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

§ процесуальним порядком призначення судового експерта;

§ забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

§ існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання досудового та судового слідства;

§ створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

§ кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;

§ можливістю призначення повторної судової експертизи;

§ присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи".

Положення цієї статті доповнюється ст. 12 Інструкції: "Експерт складне висновок екс-пертизи від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних попереднього слідства чи дізнання експерт несе кримінальну відповідальність за статтями КК України".

У той же час, суд зобов'язаний провести

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні