Правова охорона об’єктів промислової власності

визнана помилковою відмова патентного відомства про видачу патенту. У всіх наведених випадках продовження допускається на термін затримки, але не більше ніж на п'ять років.

Дія патенту може бути припинена достроково у випадку відмови патентоутримувача від своїх прав або за несплату у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності. У першому випадку власник або правонаступник подає заяву до патентної установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені патентної установи. Право патентоутримувача на відмову від патента обмежується в більшості країн інтересами третіх осіб, що мають відношення до дії патенту (ліцензіатів, заставників і інші). В патентних законодавствах передбачено, що без згоди цих осіб відмова від патенту не реєструється. Патентоутримувач, який заявляє про свою відмову від патенту, повинен надавати докази про узгодження відмови з ліцензіатом або іншою зацікавленою особою.

Є певний перелік підстав, за якими патент може бути визнано недійсним повністю або частково. Загальними для більшості країн підставами є:

- невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоспроможності;

- неповне або неясне розкриття сутності винаходу, що записано в описі на винахід;

- наявності у формулі винаходу ознак, яких не було в поданій заявці;

- неправомірність патентоутримувача.

Якщо патент чи його частину визнано недійсним, патентне відомство повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Якщо права власника патенту порушено, він може вимагати: припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його прав і відновлення стану, що існував до порушення прав; стягнення завданих збитків; відшкодування моральної шкоди.

4. Основні джерела правової охорони об’єктів промислової власності

Джерелами права на охорону об'єктів промислової власності є відповідні нормативно-правові акти та конвенції. В Україні нормативно- правовим актом, що визначає права на охорону винаходів і корисних моделей є Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», який було прийнято 15 грудня 1993 р. №3687-ХН ( у редакції закону №1771-111 від 01. 06. 2000 р. , із змінами згідно із законами № 2188-ІП від 21. 12. 2000 р. та №850-ІУ від 22. 05. 2003 р. ). Основні положення цього закону у формі переліку та основного змісту його розділів наведені на рис

6. 1.

Правові питання, що пов'язані з промисловими зразками, регулюються Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15. 12. 1993 р. №3688-ХП (із змінами внесеними згідно із законами №2188-88 від 21. 12. 2000 р. та №850-УІ від 22. 05. 2003 р. ). Його основні розділи наведені на рис. 6. 2.

Перелік та основний зміст розділів 

II Правова охорона винаходів

1. Умови надання правової охорони.

2. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі.  

Рисунок 6. 3 - Перелік та основний зміст розділів Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»

Перелік та основний зміст розділів закону

I Загальні положення

1. Означення термінів.

2. Законодавство України про охорону прав на зазначення походження товару.

3. Повноваження установи у сфері охорони прав на зазначення

1 2 3 4 5 6 7 8