Правове регулювання податку на прибуток підприємств

Правове регулювання податку на прибуток підприємств

В Україні існує два види прибуткового податку: податок підприємств та податок на дожди фізичних осіб. Пріоритетне значення сьогодні з нашій країні надається податку на прибу­ток підприємств, що є даниною традиціям колишнього СРСР, коли основними платниками податків були великі державні підприємства.

Але ринкова економіка виходить з того, що левова части­на прибуткового податку повинна надходити від приватних осіб, тому що будь-яке підприємство є лише інструментом для громадян заробити собі певні доходи. Тому у другій по­ловині 80-х років минулого сторіччя у країнах із розвинутою економікою пройшла хвиля широкомасштабних податкових реформ, спрямованих на зниження рівня оподаткування. Протягом цих років податок на прибуток корпорацій неухи­льно зменшувався. Лідером у зменшенні прибуткових подат­ків були США: тільки за 1984—1990 роки об’єднання ставка федерального та місцевих податків була зменшена з 51 до 39 відсотків.

Така економічна філософія на зменшення ставки податку на прибуток підприємств покладена і в основу Податкового кодексу України, розділ III якого саме присвячено механізму стягнення податку на прибуток підприємств.

Так стаття 10 Прикінцевих положень цього документа встановлює такі ставки податку на прибуток підприємств:

— з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно — 23 відсотки.

— з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно — 21 відсоток.

— з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно — 19 відсотків

— з 1 січня 2014 року — 16 відсотків.

Платниками податку на прибуток підприємств:

а) з числа резидентів є:

— суб’єкти господарювання — юридичні особи, які про­водять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

— управління залізниць, підприємства залізничного тран­спорту, які отримують прибуток від основної та неосновної діяльності залізничного транспорту;

— неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підля­гають оподаткуванню;

— відокремлені підрозділи платників податків;

б) з нерезидентів:

— юридичні особи, що створені в будь-якій організацій­но-правовій формі, та отримують доходи з джерелом похо­дження з України за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнаро­дними договорами України;

— постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Натомість, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування:

а) прибуток суб’єктів господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях «п’ять зірок», «чоти­ри зірки» та «три зірки»;

б) прибуток, отриманий від основної діяльності підпри­ємств легкої промисловості, крім тих, які виробляють проду­кцію на давальницькій сировині;

в) прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;

г) прибуток, отриманий від основної діяльності підпри­ємств суднобудівельної промисловості;