Правове регулювання податку на прибуток підприємств
— суми податку на прибуток; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаються платником податку для виробничого або невиробничого використання; податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів;
— витрати на утримання органів управління об’єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;
— дивіденди;
— витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами;
— вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку;
— суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;
— витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації);
— витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами;
— витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інженірінга.
До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі — працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодував вартості товарів робіт, послуг; витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру; будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод).
Також, до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.
Амортизація кожного об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання об’єкта, встановленого платником податку наказом по підприємству, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого Податковим кодексом України (див. табл.1) помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта в експлуатацію; призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, консервації і проводиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.
Таблиця 1
МІНІМАЛЬНО ДОСТУПНІ СТРОКИ КОРИСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
Групи | Мінімально допустимі строки корисного використання років |
1 | 2 |
група 1 — земельні ділянки | — |
група 2 — капітальні витрати на поліпшення | 15 |
земель, не пов’язані з будівництвом | |
група 3 — будівлі, | 20 |
споруди, |