Правове забезпечення поширення інформації мережею Інтернет

style="font-size: Щодо правового регулювання зазначених суспільних відносин в інших країнах необхідно звернути увагу на досвід Німеччини. Так, німецький Закон від 1 серпня 1997 року “Про інформаційні та комунікаційні послуги” регулює відносини в сфері Інтернет. У відмінності від американського підходу, німецькі законодавці покладають на провайдерів послуг відповідальність за зміст інформації трафіка, наданого третьою особою, якщо вони інформовані про цей зміст і блокування його є технічно можливим й обґрунтованим. Тут в імперативній нормі провайдерові пропонується обов’язок по блокуванню “незаконної” інформації. Він також покладає на провайдера послуг відповідальність за зміст власної інформації, яку вони надають користувачам. Провайдер звільняється від відповідальності за зміст розміщеної в мережі інформації, у випадку, якщо він забезпечує тільки доступ до неї [8, 108].

Якщо у майбутньому „Інтернет-видання” все ж таки отримають статус засобів масової інформації, якими по суті вони є, спроба контролювати органами державної влади достовірність відповідної інформації може кваліфікуватися як цензура, яка згідно зі статтею 15 Конституції України заборонена.

Стосовно вирішення вказаної проблеми у наукових колах існує думка, що необхідно систематизувати інформаційне законодавство шляхом його кодифікації. Спеціальна частина відповідного Кодексу має поділятися на три розділи, які умовно можна назвати: „Доступ до інформації”, „Інформатизація”, „Засоби масової інформації”. У зв’язку з цим, саме у розділі „Інформатизація” можна вирішити питання щодо поширення інформації мережею Інтернет.

Відповідно до Закону України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки”[9] при підготовці проекту Інформаційного кодексу України до нього необхідно включити розділи, зокрема, про засади електронної торгівлі, правову охорону прав на зміст комп’ютерних програм, удосконалення захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі авторського права при розміщенні та використанні творів у мережі Інтернет, про охорону баз даних, дистанційне навчання, телемедицину, надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Інтернет.

Враховуючи наведене, вирішення питання правового забезпечення поширення інформації мережею Інтернет має бути комплексним, якому обов’язково має передувати вивчення наукових досліджень із зазначеного питання та міжнародного досвіду.


Використані матеріали

 

1. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право: Монографія; за ред. . М. Я. Швеця-К. : НДЦПІ АПрН України, 2007. -234 с.

2. Указ Президента України „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” від 31 липня 2000 року № 928// Офіційний вісник України. -2000, № 31, ст. 1300.

3

Задорожня Л. М. , Коваль М. І. , Брижко В. М. Питання вдосконалення законодавства України у сфері інформації: Додаток до наукового журналу „Правова інформатика”/За ред. . М. Я. Швеця. -К. -2005. -31с.

4. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”// Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 20, ст. 148.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року № 3 „Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”// Офіційний вісник України. -2002. - № 2, ст. 57.

6. Постанова Кабінет Міністрів України від 11 лютого 2004 року № 150 „Про офіційне оприлюднення

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні