Правовий статус особи - поняття, структура, види

План

 

Вступ. 2

Правовий статус особи. 4

Висновок. 11

Список використаної літератури. 12

Вступ

одне з найважливіших питань у теорії держави та права. проблеми, пов’язані з ним є не тільки мають не тільки теоретичне, але й практичне значення, оскільки кожного з нас хвилює питання про реальні можливості особи як в межах нашої держави, так і поза ними, тобто на міжнародному рівні. Для того, щоб людина могла реально функціонувати у суспільстві та бути активним її членом, її необхідно наділити в першу чергу певними правами, які були б не тільки задекларовані на папері, але й реально могли реалізовуватись для вільного та рівного з іншими розвитку і взаємодії з іншими суб’єктами суспільного життя.

Після Другої Світової війни проблема правового статусу людини із суто внутрішньої стала перетворюватися на міжнародну. Сьогодні, у якій країні не жила б людина, її права знаходяться під захистом світового співтовариства. Було прийнято ряд міжнародних документів, що зобов’язують держави, які підписали їх, дотримуватися та розвивати повагу до прав людини, без будь-якої дискримінації. Першим крупним правовим актом стала Загальна декларація прав і свобод людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, причому СРСР та інші соціалістичні країни при голосуванні утрималися

3 вересня 1953 року була прийнята Європейська конвенція про права людини. Цей документ гарантував громадянам держав

Ї членів Ради Європи дотримання їх конституційних прав. Для того, щоб ефективно захищати права людини та належним чином реагувати на їх порушення, створені органи контролю: Комісія ООН з прав людини, Центр прав людини, Європейський суд з прав людини, котрий розглядає порушення прав людини на міжнародному рівні.

Істотною відмінністю міжнародних правових документів від інших міжнародних угод є те, що обов’язки, які покладаються на держав

Ї членів Ради Європи, регулюють відносини не стільки з іншими державами, скільки мають за мету захищати права і свободи громадян саме цієї держави. Однак, у багатьох країнах справи з розвитком конституційних прав, а, саме головне, з їх дотриманням складаються далеко не найкращим чином. Так, здавалося б, що говорити про рабство у 20-му столітті смішно, але у середньосхідному султанаті Омані рабство було скасовано лише у 1962 році. Навіть в Україні часом громадяни і зараз не знають свої основні права та свободи.

Однак незважаючи на це, особливу увагу сліди приділяти не лише правам, але й обов’язками кожного перед іншими людьми та суспільством, розглядати права і обов’язки у тісній взаємодії один з одним та з іншими соціальними інститутами держави.

Що таке правовий статус. У даній роботі висвітлюються основні положення, які стосуються даного питання. Для цього автор намагатиметься визначити не тільки поняття правового статусу, але й розкрити елементи, які входять до складу правового статусу особи, звернути увагу на погляди окремих науковців з цього приводу та зробити відповідні висновки.

 Правовий статус особи

Правовий статус особи — це система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов'язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права (тобто як такий, що має правосуб'єктність) координує своє поведінку в суспільстві.

Терміни «особа», «людина», «громадянин» вживаються конституцією

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні