Правове регулювання діяльності абонентів мережі Інтернет

style="text-align: - право на розкриття людині даних, що можуть бути використані для створення його споживчого профілю ("a right of disclosure of the collections to which others will have access and which might affect the projection of the profile of the individual concerned").

Проголошеним правам користувачів Інтернет мають відповідати обов'язки інших суб'єктів інформаційних відносин, задіяних у приватному і публічному секторі.

Феномен Інтернет, якому ми зобов'язані появою такого поняття як приватність "он-лайн", вимагає вжиття комплексних заходів, аби "кінець приватності" не настав.

Висновки

Основна причина наявної на сьогодні в теорії права неоднозначності відносно регулювання суспільних відносин, пов'язаних з інтернетом, полягає в тому, що зовсім необґрунтовано як єдиний предмет досліджень розглядаються й Інтернет як телекомунікаційна підсистема інформаційної інфраструктури, і Інтернет (як засіб для реалізації найрізноманітніших функцій різних видів діяльності. Ця концептуальна методологічна помилка призводить до формування єдиного, але неоднорідного об'єкта правовідносин, що робить нездійсненим завдання формування несуперечливої теорії правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних з інтернетом.

Таким чином, об'єкт правовідносин повинен бути розділений на дві частини: Інтернет як засіб для реалізації найрізноманітніших функцій різних видів діяльності й Інтернет як телекомунікаційна підсистема інформаційної інфраструктури, тобто предметом правового регулювання у випадку регулювання суспільних відносин, пов'язаних з використанням інтернет-технологій і мережі Інтернет, є інформаційні й інформаційно-інфраструктурні відносини.

Література

  1. Закон України “Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 34.
  2. Д’Арсі Ж. Право на комунікацію: Пер. з фр. — Париж, 2010.
  3. Ермишина Е. В. Международный обмен информацией: правовые аспекты. — М., 2009.
  4. Законодавство США у галузі інформації. Програма сприяння парламенту України. — К., 2006.
  5. Зернецька О. В. Нові засоби комунікацій. — К., 2009.
  6. Інформаційне суспільство — виклик для Європи: Матеріали V наради Комітету Міністрів Ради Європи у галузі інформації та комунікацій, 11–12 грудня 1997 р., Греція, Салоніки // Політика і час. — 2008. — № 2. — С. 87–110.
  7. Копылов В. А. Информационное право. — М., 2007.
  8. Почепцов Г. Т. Теорія комунікацій. — К., 2006.
  9. Энтин М. Л. Правовое регулирование прессы за рубежом. — М., 2012.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні