Преса тоталітарної моделі
Найцікавіше для дослідника історичного досвіду журналістики - оголошення на останній сторінці: "Форми нашого життя зазнали внаслідок нових відносин значних змін. Вважаємо за наш обов'язок інформувати наших читачів швидко й об'єктивно (!) про всі прояви життя, приватного й публічного", - явно антипольські, але "об'єктивно". У номері за 20 вересня - фото німецького офіцера з польськими дітьми й такий текст: "Докази німецького лицарства й щирої приязні". У номері за 22 вересня - "Виступ Гітлера в Гданьську": "Був той день пам'ятний на всі часи, день, який золотими літерами лишится записаним у історії міста Гданьська" (який у цьому ж номері в німецькомовній частині названий Данцігом). У номері за 27 вересня надруковане фото - німецький офіцер роздає польську газету населенню.
Окрема тематична рубрика була для жінок і молоді. Захоплення Польщі подано у номері за 29 вересня у німецькому комунікаті так, нібито з літератури й щоденної польської преси виходило, що Польща мала намір учинити напад на Німеччину. "Публіцистичні виступи у щоденній пресі та виступи високопоставлених осіб" нібито свідчили про вкрай агресивні наміри Польщі.
Одним з українських журналістів, хто звернувся до історії преси в окупованій фашистами Україні, був луганчанин Ю. Чепурнов. На прикладах Ворошиловградської області він дав кілька зразків такої преси: "Не можна стверджувати, що населення існувало в інформаційному вакуумі. Практично у кожному місті окупованої фашистами України виходили газети
Відомо, з якими палкими промовами виступали свого часу за право преси приймати власні рішення Мільтон, Робесп'єр (ми навмисне наводимо тут видання часів російської революції 1905-1907 років, коли вони мали особливий резонанс у суспільстві).
Кілька їхніх думок будуть тут доречними, оскільки обидва історичні діячі наполягали на скасуванні найменшої цензури та наданні журналістиці, книговиданню, взагалі літературі повної свободи, яка, за їхнім переконанням, не зашкодить суспільству, а її відсутність завдасть йому непоправної шкоди.
Мільтон: "Погана їжа навряд чи може прислужитися для користі найздоровішому організму; але погані книги важливі в цьому випадку тим, що вони серйозного та розсудливого читача можуть схилити до різного роду нових думок, зіставлень, догадок та міркувань. . . Пізнання, вивчення