Прийменник - службова частина мови

твій громадянин, так само як ти відповідаєш перед світом за мене й за мільйони таких, як Я (Зем. );

походження: з (зі, із), з-над, з-під та ін. Наприклад: Усе. . . я мушу рідним словом оспівати, узявши слово те із серця люду (Луч. ); Із-за лісу, з-за туману, місяць випливає (Шевч. );

посередництва: через та ін. Наприклад: Через випуклу поетичну деталь автор “Кобзаря” здатен відкрити глибинну суть буденного (Гонч. );

приналежності: у, в та ін. Наприклад: Ти зрікся мови рідної. Нема тепер у тебе роду, ні народу (Павл. );

міри і ступеня вияву дії або стану: на, до, по та ін. Наприклад: Земле, думами своїми навантаж мене до краю, ніби зернами тугими щонайкращого врожаю (Синг. ); На рівень миру – програма хліба, життя програма постає (Том. ).

 

4. Синонімія прийменникових конструкцій 

Необхідність позначати мовними одиницями нові відношення між предметами і явищами об`єктивної дійсності, що поступово з`являються, диференціація та їх узагальнення приводять до збільшення числа прийменників і прийменникових сполучень, а їх вживання у близькому чи тотожному значенні – до розвитку синонімії. У сучасній українській мові прийменникові конструкції складають чи не найбільшу групу синтаксичних синомімів.

Синтаксична синонімія досить поширена серед прийменників просторового значення. Виділяється значна кількість синонімічно споріднених прийменників, що передають значення просторової близькості

Домінантою цієї групи є найуживаніший прийменник біля. Один синонімічний ряд із цим прийменником складають такі прийменники, хоч і мають суттєві відмінності в семантиці чи стилістичних відтінках, а саме: при – один із синонімічних варіантів прийменника біля,  передає значення безпосередньої близькості, щільності місцерозташування, наприклад: Ой у лузі та ще й при березі червона калина (Нар. тв. ); коло – такий же нейтральний, як біля,  але вирізняється меншою частотністю вживання, наприклад: Чорне курчаве волосся, заквітчане польовими квітами, чудно вилося коло білого чола (Мирн. ); над – зберігає відтінок підвищення, підняття, розташування одного предмета вище іншого, що є його первинним значенням, наприклад: Осінь ходила над морем; Важкі попелясті хмари висіли низько над обрієм. . . (Скл. ). Відтінок розташування біля, поруч – додатковий, вторинний.

Сюди ж належать і прийменники край, кінець (зрідка кінці), які, передаючи значення просторової близькості, уточнюють його – місце дії на краю предмета, наприклад: Сидить батько кінець стола, на руки схилився (Шевч. ); А там далеко, край степу, мріє Чорне море (Неч. -Лев. ); іноді прийменник на, набуваючи невластивого для нього відтінку значення просторової близькості, наприклад: Ось він на березі моря; інколи прийменник від уживається у значенні просторової близькості із вказівкою на місце дії, наприклад: Від берега, під вербами, вода була наче зелениста (Коц. ).

Цей синонімічний ряд може включати в себе (зокрема, при назвах предметів побуту) й інші прийменники як периферійні, наприклад: Він розсівся перед столом недбало, незалежно (Зб. ); Матвій тим часом стояв у світлиці близько порога (Фр. ).

Біля – це ще і поруч, поряд (поруч з, поряд з), особливо коли йдеться про назви осіб чи взагалі живих істот, наприклад: Чому смуток з тобою поруч Часто ходить у світлі дні (Сим. ); Поряд нього за столом сидів (Гол. ).

Прийменник побіля –

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні