Прикладна психолінгвістика

План 

  1. Судова психолінгвістика.
  2. Мова і гендер.
  3. Нейролінгвістичне програмування.
  4. Мова і мовленнєвий вплив.

1.

 Виділяють декілька сфер застосування судової психолінгвістики (термін ввів В. Ф. Єнгаличев):

-  мовленнєва взаємодія під час допиту, аналіз свідчень свідків;

-  визначення істинності (брехливого висловлювання);

-  ідентифікація особистості по мові.

 Психолінгвістика допиту.

 Одним із розділів психології є психологія допиту і свідчень. Встановлено, що на надання свідчень (свідком чи звинувачувальним) істотно впливають: вік допитуваного, його освіта, життєвий досвід, вся сукупність його психологічних властивостей, а також особливості сприймання, уваги та пам’яті.

 Значною мірою впливає мовлення слідчого, зокрема зміст і форма запитань, що можуть здійснювати навіювання.

 Виявлення брехні в мовленні.

 Особливою проблемою для судової психолінгвістики є проблема брехні та обману. В психіатрії виділяють таке явище як псевдологія – це патологічна схильність до повідомлення брехливої інформації, до вигадування фантастичних історій при достатньому рівні інтелекту. Досить часто псевдологія зустрічається у підлітків і істероїдів, як прояв бажання звернути на себе увагу.

 Загалом мовлення людини, що говорить правду відрізняється від мовлення людини, що намагається когось ввести в оману. Так, розказуючи вигадану історію людина описує те, що їй добре відомо, з чим вона стикалася в житті, може описувати як існуючу таку ситуацію, яку вона дійсно бачила, при описі якої важко помилитися

Оповідання виходить «гладким». Через те, що вигадана ситуація добре відома піддослідному, деталі при описі виявляються дуже дрібними і специфічними, у правдивому висловлюванні деталей менше.

 У вигаданих текстах, набагато більше елементів пов’язаних з логічною обробкою інформації, на відмінну від правдивих текстів.

 Об’єм мовлення при брехні менший, мова також повільніша, в ній більше обмовок.

 Розпізнання брехливого повідомлення вимагає уваги, не тільки до слів, а й до жестів, міміки, того хто говорить. Зокрема тривалий погляд в очі співрозмовнику, характерний швидше для того хто обманює, ніж для того хто говорить правду. Положення тіла того, хто обманює – скуте і напружене.

 Детектор брехні (поліграф).

 В основу конструювання поліграфа лягли дослідження саме в області психолінгвістики. Вітчизняні дослідники О. Р. Лурія, О. С. Виноградова, вивчали особливості судинних рефлексів людини, при цьому були виділенні 3 типи реакції на подразнення, а саме:

 - нейтральна – коли кровоносні судини пальців і голови, реагуючи на подразник знаходяться в нормальному стані без змін;

 - орієнтовна коли людина активно реагує на який подразник – судини пальців стискаються, тоді як судини голови розширюються.

 - захисна реакція – реагуючи на несприятливий стимул, людина мобілізує сили організму до опору – відповідно судини пальці і голови стискаються.

 Саме ці особливості реакції були використанні при створенні поліграфа.

 Сучасний детектор брехні являє собою апаратурний комплекс, що об’єктивно реєструє такі фізіологічні показники як: пульс кров’яний, тиск, глибина дихання, потовиділення, тремтіння пальців тощо.

 Показник

1 2 3