Прикметники

Франко). Прикметник лікувáльний указує на оздоровчі, збудливі, тамівні властивості, цебто має зв'язок із поняттями ліки, лікувати: «Виноград має і лікувальні властивості» («Колгоспна виробнича енциклопедія»). Нарешті, слово лікарняний означає «належний лікарні»: «лікарняний персонал», «Тут під стінами й коло груби навалено цілі гори лікарняного мотлоху» (переклад із А. Чехова).

З уваги до цього треба було на табличці написати: лікувальна косметика, - бо тут мають на увазі ті процедури, що лікують, а не медичний персонал, що їх виконує; в другій фразі треба було написати: лікарняні будинки, - бо мовиться про будинки, які належать лікарні.

Треба пам'ятати, що, крім прикметників лíкарський, лiкувáльний і лікарняний, є ще прикметник лікáрський (із наголосом на другому складі). Цей прикметник відповідає російському лекарственный: «Ще на світанку своєї історії людина збирала й використовувала для лікування деякі лікарські рослини» ( «Ботанічний журнал» ) .

 Любий, любúй, любúмий, пéрший-ліпший, пéрший-крáщий, будь-який, кóжний, усякий, улюблений

«У нашій школі любúй учень розповість біографію Тараса Шевченка», - кажуть навіть учителі, замість того, щоб висловитись правильно: «Кожний (або всякий, будь-який, перший-ліпший, перший-кращий) учень розповість біографію».

Прикметник любий означає не «будь-який», як у російській мові любой, із якого й скалькували ті, що не знають гаразд української мови, нібито українське любúй, а - «милий»: «Ні, любий, я тобі не дорікаю» (Леся Українка); «Дихни на повні груди, народе любий мій!» (П. Тичина), - або «приємний»: «Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив» (М. Номис).

Інколи трапляється не тільки в сучасній публіцистиці, а й у художніх творах прикметник любимий, що має тенденцію витиснути давній прикметник улюблений: «Вишивання - це її любима робота». Та чи є потреба в такій заміні? Давно відомий прикметник улюблений цілком передає те поняття, що його вкладають у любимий: «Улюбленим заняттям Антосі було малювання» (О. Донченко); «І шлють усі хвалу й привіт улюбленій країні. . . » (Н. Забіла) .

Іноді прикметник улюблений виступає синонімом слова коханий: «Вона бачила Ольгу . .

на таємних сходинах з улюбленим» (І. Франко).

Близькими за своїм значенням до прикметника улюблений є іменники улюбленик («. . . я був улюблеником у сім'ї». - М. Коцюбинський) та улюбленець - відповідники до російських слів любимец, баловень.

 Минулорíчний, торíшній, позаминулорíчний, позáторішній

У діловій та офіційній мові часто натрапляємо на невдало й неприродно створені від словосполук минулого року, пoзаминулого року прикметники минулорічний, пoзаминулорічний: «Минулорічний урожай був уже кращий, як пoзаминулорічний».

Українська класична література й живе народне мовлення додержувалися звичайно прислівників торік («Виглядала козаченька молодого, що торік покинув». - Т. Шевченко), позаторік («Твою долю, моя доню, позаторік знала». - Т. Шевченко). Від цих слів і виникли прикметники торíшній («Так рад, як торішньому снігові». -Словник Б. Грінченка), позáторішній («І треба ж, на біду, позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну». - Є. Гребінка).

Отже, не тільки в художній літературі, а й у діловій та офіційній мові слід додержуватися цих давніх українських слів і писати: «Торішній урожай був уже кращий, як позаторішній».

 Музичний і

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Схожі роботи